6.1.6.1 Виникнення пробіонтів і біологічних мембран

Питання про те, як відбувався перехід від біополімерів до перших живих істот, є найскладнішим і найзагадковішим моментом проблеми виникнення життя. Найбільш вірогідне вирішення цієї проблеми запропонував О. І. Опарін, висунувши коацерват-ну гіпотезу (1924 p.), що базувалася на серії проведених експериментів. О. І. Опарін висловив припущення, що перехід від хімічної еволюції до біологічної пов'язаний із виникненням найпростіших фазово-відособлених органічних систем — пробіонтів, здатних використовувати з навколишнього середовища речовини й енергію, завдяки чому вони реалізують найважливішу життєву функцію — функцію росту. С. Фокс з університету в Майамі запропонував інший механізм утворення клітини — модель мікросфер. Електронний мікроскоп засвідчив, що кожна мікросфера оточена подвійною клітинною оболонкою, дуже схожою на мембрани сучасних клітин.

Яка з моделей ближча до протоклітини — коацервати Опаріна чи мікросфери Фокса — важко сказати. У всякому разі, у передбіологічному доборі лише те утворення виявилося конкурентоспроможним, яке оточило себе зовнішньою мембраною.

Біологічні мембрани являють собою агрегати білків і ліпідів, які відділяють речовину від середовища і надають цим органічним згусткам молекул міцності. Поява біологічної мембрани, яка відокремлює вміст иробіонта від навколишнього водного середовища і має властивість вибіркової проникності, визначила напрямок подальшої хімічної еволюції середовища в напрямку розвитку все більш досконалих систем, які здатні здійснювати саморегулювання, аж до виникнення перших дуже примітивних клітин. Подальший їх розвиток уже повною мірою набуває рис біологічної еволюції, яка відбувалася протягом не менш як 3,5 млрд. років.