2.1 Зародження й розвиток наукових знань у стародавньому світі

Содержание

• Розділ 1. Природознавство, наука, науковий метод, пізнання і його структура
• 1.1 Що таке природознавство. Види природничих наук, предмет та мета вивчення. Класифікація методів наукового пізнання
• 1.2 Загальнонаукові методи емпіричного пізнання
• 1.2.1 Спостереження
• 1.2.2 Експеримент
• 1.2.3 Вимірювання
• 1.3 Загальнонаукові методи теоретичного пізнання
• 1.3.1 Абстрагування. Сходження від абстрактного до конкретного
• 1.3.2 Ідеалізація. Уявний експеримент
• 1.3.3 Формалізація. Мова науки
• 1.3.4 Індукція та дедукція
• 1.4 Загальнонаукові методи, що застосовуються на емпіричному й теоретичному рівнях пізнання
• 1.4.1 Аналіз і синтез
• 1.4.2 Аналогія та моделювання
• Розділ 2. Зародження, становлення й і розвиток природознавства
• 2.1 Зародження й розвиток наукових знань у стародавньому світі
• 2.1.1 Нагромадження раціональних знань у первісну епоху (від неандертальця до homo sapiens)
• 2.1.1.1 Повсякденне, стихійно-емпіричне знання
• 2.1.1.2 Зародження рахунку
• 2.1.1.3 Астрономічні знання та календар
• 2.1.2 Міфологія
• 2.2 Становлення цивілізації
• 2.2.1 Історичні передумови виникнення цивілізації
• 2.2.2 Неолітична революція
• 2.2.2.1 Основні передумови
• 2.2.2.2 Перехід від привласнюючої економіки до відтворюючої (продуктивної")
• 2.2.3 Металургія
• 2.2.4 Розвиток гірничої справи та видобування корисних копалин
• 2.2.5 Розвиток домашніх промислів і становлення ремесла
• 2.2.6 Еволюція суспільної свідомості. Раціональні знання
• 2.2.6.1 Астрономія та календар
• 2.2.6.2 Математичні знання
• 2.2.6.3 Біологія та медицина
• 2.2.6.4 Географія та картографія
• 2.2.7 Виникнення та становлення обміну
• 2.2.8 Поділ праці
• 2.2.9 Розвиток духовної культури
• 2.2.10 Становлення писемності
• 2.2.10.1 Вихідні відомості
• 2.2.10.2 Розвиток піктографії
• 2.3 Географія та основні характеристики цивілізацій стародавнього сходу
• 2.3.1 Давньоєгипетські держави
• 2.3.2 Держави Межиріччя
• 2.3.3 Мала Азія
• 2.3.4 Східне Середземномор'я
• 2.3.5 Середня Азія та Іран
• 2.3.6 Перші держави в Індії
• 2.3.7 Стародавній Китай
• 2.3.8 Культура давньосхідних цивілізацій
• 2.3.9 Від міфу до науки
• 2.3.10 Астрономічні знання стародавнього Єгипту й Межиріччя
• 2.3.11 Вавилонська математика та її застосування у фізиці
• .4 Давні цивілізації Європи
• 2.4.1 Мінойська цивілізація
• 2.4.2 Ахейська (мікенська) цивілізація
• 2.4.3 Греція "гомерівського" періоду
• 2.5 Філософія і наука античного світу
• 2.5.1 Формування й розвиток античної цивілізації
• 2.5.2 Від "дитячості" Гомера до атомістики Демокріта
• 2.5.2.1 Філософія та поезія Гомера
• 2.5.2.2 Мислителі мілетської школи
• 2.5.2.3 Загальна характеристика піфагоризму
• 2.5.2.4 Філософське вчення елеатів
• 2.5.2.5 Античний атомізм
• 2.5.2.6 Учення Арістотеля
• 2.5.2.7 Александрійська наукова школа
• 2.5.2.8 Геоцентрична система Птолемея
• 2.5.2.9 Спад у розвитку античної науки
• 2.6 Наука середніх віків
• 2.6.1 Основна характеристика епохи середньовіччя
• 2.6.2 Наука на середньовічному сході
• 2.6.3 Наука в середньовічній Європі
• 2.6.4 Висновок
• 2.7 Природознавство в епоху Відродження
• 2.7.1 Основна характеристика епохи Відродження
• 2.7.2 Філософія епохи відродження
• 2.7.3 Кінематична статика
• 2.7.3.1 Леонардо да Вінчі
• 2.7.3.2 Тарталья і Кардано
• 2.7.4 Геометрична статика
• 2.7.4.1 Убальдо дель Монте
• 2.7.4.2 Джованні Баттиста Бенедетті
• 2.7.4.3 Сімон Стевін
• 2.7.5 Кінематика
• 2.7.5.1 Основні передумови геліоцентризму
• 2.7.5.2 М. Коперник і його геліоцентрична система світу
• 2.7.5.3 Нова космологія
• 2.7.6 Джордано Бруно: світоглядні висновки з коперниканізму
• 2.7.7 Відкриття законів руху планет
• 2.7.7.1 Життя, присвячене служінню Урани
• 2.7.7.2 Йоганн Кеплер
• 2.8 Виникнення класичної механіки
• 2.8.1 Механіка г. Галілея
• 2.8.2 Картезіанська фізика
• 2.8.2.1 Декартівська концепція вихорів
• 2.8.2.2 Учення про речовину й теплоту
• 2.8.2.3 Космогонія
• 2.8.3 Ньютонівська революція
• 2.8.3.1 Ньютон і його час
• 2.8.3.2 "Математичні начала натуральної філософії" і їх структура
• 2.8.3.3 Закон всесвітнього тяжіння
• 2.8.3.4 Математичне узагальнення
• 2.8.3.5 Ньютонівська оптика
• 2.8.3.6 Атомістичні погляди Ньютона
• 2.8.3.7 Учення Ньютона про ефір
• .8.3.8 Ньютонівська Ідея дальньої дії
• 2.8.3.9 Простір, час, рух
• 2.9 Від геометричного методу до аналітичної механіки
• 2.9.1 Принцип найменшої дії
• 2.9.2 Принцип Даламбера
• 2.9.3 Аналітична механіка матеріальної точки й динаміка твердого тіла Ейлера
• 2.9.4 Аналітична механіка системи матеріальних точок і тіл Лагранжа
• 2.9.5 Розвиток аналітичної механіки
• 2.9.5.1 Принцип Гамільтона
• 2.9.5.2 К. Г. Якобі
• 2.9.5.3 М. В. Остроградський
• 2.9.5.4 Немеханічне трактування принципу найменшої дії Гельмгольца
• 2.9.5.5 Принцип найменшого примусу Гаусса
• 2.9.5.6 "Механіка без сили" Герца
• 2.10 Виникнення й розвиток електродинаміки
• 2.10.1Перетворення електрики на магнетизм
• 2.10.2 Перетворення магнетизму на електрику
• 2.10.3 Ідея поля
• 2.10.3.1 Фізичне поле Фарадея
• 2.10.3.2 Дві основи теорії поля
• 2.10.4 Теорія електромагнітного поля Максвелла
• 2.10.4.1 Основні передумови
• 2.10.4.2 Струм зміщення
• 2.10.4.3 Реальність поля
• 2.10.4.4 Поле та ефір
• 2.11 Основні досягнення природознавства XIX століття
• Розділ з. Сучасна фізична картина світу
• 3.1 Простір і час
• 3.1.1 Загальні зауваження
• 3.1.2 Основні концепції простору й часу
• 3.1.3 Поняття простору й часу у філософії і природознавстві xvi11 -XIX століть
• 3.1.4 Розвиток уявлень про простір і час у XX столітті
• 3.2 Теорія відносності
• 3.2.1 Загальні зауваження
• 3.2.2 Абсолютно чи відносно?
• 3.2.3 Експеримент Майкельсона-Морлі
• 3.2.4 Спеціальна теорія відносності (частина і)
• 3.2.5 Спеціальна теорія відносності (частина II)
• 3.2.6 Принцип еквівалентності
• 3.2.7 Загальна теорія відносності
• 3.3 Закон збереження енергії в макроскопічних процесах
• 3.3.1 Робота в механіці, закон збереження та перетворення енергії в механіці
• 3.3.2 Перший закон термодинаміки
• 3.4 Другий закон термодинаміки та принцип зростання ентропії
• 3.4.1 Другий закон термодинаміки
• 3.4.2 Ідеальний цикл Карно
• 3.4.3 Поняття ентропії
• 3.4.4 Ентропія та імовірність
• 3.4.5 Порядок і хаос. Стріла часу
• 3.4.6 Проблема теплової смерті всесвіту. Флуктаційна гіпотеза Больцмана
• 3.4.7 Синергетика. Народження порядку з хаосу
• 3.5 Квантова механіка
• 3.5.1 Гіпотеза про кванти
• 3.5.2 Фотони
• 3.5.3 Планетарний атом
• 3.5.4 Гіпотеза де Бройля. "Хвилі матерії"
• 3.5.5 Співвідношення невизначеностей
• 3.5.6 Хвильова функція. Хвилі імовірності. Образ атома
• 3.5.7 Причинність класична і причинність квантова
• 3.5.8 Принцип додатковості
• 3.6 Світ елементарних частинок
• 3.6.1 Фундаментальні фізичні взаємодії
• 3.6.1.1 Гравітація
• 3.6.1.2 Електромагнетизм
• 3.6.1.3 Слабка взаємодія
• 3.6.1.4 Сильна взаємодія
• 3.6.1.5 Проблеми єдності фізики
• 3.6.2 Класифікація елементарних частинок
• 3.6.2.1 Характеристики субатомних частинок
• 3.6.2.2 Лептони
• 3.6.2.3 Адрони
• 3.6.2.4 Частинки — носії взаємодій
• 3.6.3 Теорії елементарних частинок
• 3.6.3.1 Квантова електродинаміка
• 3.6.3.2 Теорія кварків
• 3.6.3.3 Теорія електрослабкої взаємодії
• 3.6.3.4 Квантова хромодинаміка
• 3.6.3.5 На шляху до великого об'єднання
• 3.7 Проблеми енергетики (ядерні і термоядерні реактори)
• 3.7.1. Поділ ядер урану
• 3.7.2 Ядерні реактори
• 3.7.3 Світові енергетичні ресурси та необхідність вирішення проблеми керованого термоядерного синтезу
• Розділ 4. Сучасна астрофізика та космологія
• 4.1 Еволюція всесвіту
• 4.1.1 Класична космологія
• 4.1.2 Парадокси Шезо-Ольберса і Зеєлігера
• 4.1.3 Неевклідові геометрії
• 4.1.4 Космологічний принцип
• 4.1.5 Всесвіт Ейнштейна
• 4.1.6 Всесвіт Фрідмана
• 4.1.7 Закон Хаббла й дослідження Слайфера
• 4.1.8 Моделі Всесвіту
• 4.1.9 Модель гарячого Всесвіту. Реліктове випромінювання
• 4.1.10 Інфляційна модель
• 4.1.11 Народження Всесвіту
• 4.1.12 Варіанти майбутнього Всесвіту
• 4.1.13 Деякі труднощі гіпотези розширного Всесвіту
• 4.1.14 Проблема позаземних цивілізацій
• 4.2 Галактика і квазари
• 4.2.1 Сонце та Галактика
• 4.2.2 Метагалактика
• 4.2.3 Класифікація галактик
• 4.2.4 Обертання галактик
• 4.2.5 Походження галактик
• 4.2.6 Гіпотези про походження галактик
• 4.2.7 Квазари. Відкриття квазарів
• 4.2.8 Особливості квазарів
• 4.2.9 Розподіл квазарів у просторі
• 4.2.10 Гіпотези про походження квазарів
• 4.3 Народження та еволюція зірок
• 4.3.1 Діаграма Герцшпрунга-Рассела
• 4.3.2 Еволюція зірок
• 4.3.3 Білі карлики
• 4.3.4 Пульсари та нейтронні зірки
• 4.3.5 Чорні дірки
• 4.3.6 Змінні зірки. Цефеїди
• 4.3.7 Зоряні скупчення та асоціації
• 4.3.8 Туманності
• 4.3.9 Пояс зодіаку
• 4.4 Сонячна система
• 4.4.1 Сонце
• 4.4.2 Джерела енергії Сонця
• 4.4.3 Як утворилося сімейство планет
• 4.4.4 Планети
• 4.4.5 Малі планети
• 4.4.6 Комети, метеори й метеорити
• Розділ 5. Сучасна біологічна картина світу
• 5.1 Життя як особлива форма руху матерії
• 5.1.1 Концепції сутності життя
• 5.1.2 Аксіоми біології
• 5.1.3 Основні властивості та ознаки живих організмів
• 5.1.4 Структурні рівні організації життя
• 5.2 Теорія еволюції
• 5.2.1 Еволюційні ідеї, концепції та гіпотези в додарвінівський період
• 5.2.2 Теорія еволюції ч. Дарвіна
• 5.2.3 Подальший розвиток теорії еволюції. Дарвінізм XX століття
• 5.2.4 Пристосованість до середовища існування (адаптація)
• 5.2.5 Різноманітність живої природи
• 5.2.6 Головні напрямки еволюції
• 5.2.7 Необоротність та необмеженість процесу еволюції
• 5.3 Розвиток життя на землі
• 5.3.1 Гіпотези виникнення життя
• 5.3.2 Походження життя
• 5.3.3 Хронологія еволюції живої природи за даними палеонтології
• 5.4 Походження людини
• 5.4.1 Історія питання
• 5.4.2 Місце людини в системі тваринного світу. Докази тваринного походження людини
• 5.4.3 Якісна своєрідність людини як біосоціальної істоти
• 5.4.4 Дані палеонтології та антропології про походження людини
• Розділ 6. Учення про біосферу та ноосферу
• 6.1 Біосфера
• 6.1.1 Виникнення вчення про біосферу
• 6.1.1.1 Етапи життя та наукової творчості в. І. Вернадського
• 6.1.1.2 Концепції в. І. Вернадського про біосферу
• 6.1.2 Утворення планетної системи
• 6.1.3 Основні характеристики Землі
• 6.1.4 Основні вимоги до умов, що забезпечують виникнення та розвиток життя
• 6.1.5 Основні етапи хімічної еволюції, що передували абіогенезу
• 6.1.6 Абіогенез
• 6.1.6.1 Виникнення пробіонтів і біологічних мембран
• 6.1.7 Основні етапи еволюції живої природи
• 6.1.8 Основні характеристики біосфери
• 6.1.9 Виникнення атмосфери та гідросфери
• 6.1.10 Основні характеристики атмосфери
• 6.1.10.1 Озон та аерозолі
• 6.1.10.2 Роль вуглекислого газу
• 6.1.10.3 Вплив атмосфери на радіаційний баланс Землі
• 6.1.11 Гідросфера
• 6.1.12 Взаємодія океану та атмосфери
• 6.1.13 Вологообіг
• 6.1.14 Жива речовина
• 6.1.15 Кругообіг вуглецю
• 6.2 Ноосфера
• 6.2.1 Розвиток і становлення людини
• 6.2.2 Виникнення вчення про ноосферу
• 6.2.2.1 Основні положення вчення про ноосферу е. Леруа і Тайяра де Шардена.
• 6.2.2.2 Концепція ноосфери в. І. Вернадського
• 6.2.3 Перехід біосфери в ноосферу
• 6.2.4 Умови, необхідні для становлення та існування ноосфери
• 6.2.5 Наука як основний чинник ноосфери
• 6.2.6 Проблеми становлення ноосфери