2.5. Казкою для натхнення «Морська зірка».

Колись один чоловік йшов берегом моря. Він помітив, що вночі море викинуло на берег величезну кількість морських равликів і зірок. Радісно, насолоджуючись вранішнім сонцем, чоловік міряв кілометр за кілометром піском.

Десь далеко він побачив, що хтось танцює на пляжі. Здивований тим, що хтось радіє життю таким дивним способом, він підійшов ближче.

Коли він наблизився, стало зрозумілим, що фігурка не танцює, а старанно повторює якийсь рух. Підійшовши ще ближче до маленької фігурки, чоловік побачив, що це дитина. Маленька дівчинка старанно збирала на березі морських зірок і кидала їх в море. Від здивування чоловік зупинився на мить, а потім запитав: „Для чого ти кидаєш в море морських зірок?” „ Якщо я залишу їх на березі, - відповіла дівчинка, - сонце висушить їх і вони помруть. Я кидаю їх в море тому, що хочу, щоб вони жили”.

Чоловік задумався, вражений словами дівчинки, але потім, згадавши скільки кілометрів морського узбережжя він пройшов, сказав: „Так їх, цих зірок, тут на березі мілліарди! Що ти можеш змінити?”

Дівчинка на мить задумалась над словами чоловіка, а потім повільно нахилилась, підняла ще одну зірку і кинула її в море.

Потім повернулась до людини, посміхнулась: „Можливо, ви і праві, - сказала вона, - але саме для цієї зірочки я змінила життя”.