Будова Юпітера

Планети і Сонце утворилися із загального газопилової хмари. На частку Юпітера довелося 2 / 3 маси від всієї маси планет Сонячної системи, але цього не вистачило для того, щоб у центрі Юпітера почалися термоядерні реакції: планета в 80 разів легше найменшої зірки головної послідовності. Юпітер володіє власним джерелом тепла, пов'язаним з радіоактивним розпадом речовини і енергією, що вивільняється в результаті стиснення.

У тепловому режимі Юпітера велику роль відіграють потоки внутрішньої енергії з центру планети. Планета випромінює більше енергії, ніж отримує від Сонця.

Атмосфера Юпітера складається на 89% з водню і на 11% гелію і нагадує за хімічним складом Сонце. Її протяжність 6 тисяч кілометрів. Помаранчевий колір атмосфері надають сполуки фосфору або сірки. Газові планети, до яких відноситься Юпітер, не мають твердої поверхні, їхній газоподібний матеріал просто стає більш щільним із глибиною. Вище ядра знаходиться основний обсяг планети у формі рідкого металевого водню. Рідкий металевий водень складається з іонізованих протонів і електронів. При такій температурі і тиску, як у Юпітера, водень усередині нього - рідина, а не газ. Він є електричним провідником і джерелом магнітного поля Юпітера. Цей водневий шар, можливо, також містить деяку кількість гелію. Юпітер має величезне магнітне поле, набагато більш сильне, ніж у Землі. У Юпітера є кільця, подібно Сатурну, але набагато більш слабкі.

На відміну від Сатурна, кільця Юпітера - темні. Вони складаються з дуже дрібних часток гірських порід. Також на відміну від кілець Сатурна вони не містять льоду.