3.1.8. Доба – природна одиниця часу
Період осьового обертання Землі – доба – природна одиниця виміру часу. Осьове обертання можна спостерігати за видимим рухом неба. Тому доба буває:
Зоряна – проміжок часу між двома послідовними нижніми кульмінаціями якоїсь зірки.
Істинна сонячна доба - проміжок часу між двома послідовними нижніми кульмінаціями Сонця. Але істинна сонячна доба має різну величину, тому що швидкість обертання Землі навколо Сонця змінюється. Тому ввели
Середню сонячну добу – проміжок часу між двома послідовними нижніми кульмінаціями середнього Сонця – уявної точки, котра переміщується рівномірно і робить повний оберт за рік. Середня сонячна доба становить 24 години.
Таким чином, доба розпочинається одночасно на всьому меридіані. Кожен меридіан має свій місцевий час. Чим далі на схід він розташований, тим раніше на ньому починається нова доба. За кожну годину Земля обертається на 15о, тому на меридіанах, котрі відрізняються на 15о, час відрізняється на 1 годину. В астрономії користуються всесвітнім часом. Він єдиний для усієї Землі і дорівнює часу початкового гринвіцького меридіану.
Якби всі жили за місцевим часом, то неможливо було б спілкування чи якийсь порядок. Тому ввели поясний час. Це час даного годинного поясу, котрий дорівнює місцевому часу серединного меридіану цього поясу. Весь світ поділений на 24 годинних пояси по 15о. Початковий меридіан є середнім для нульового поясу. Межі поясів проведені по меридіанах, але зі значним урахуванням політичних та господарських кордонів.
Для переводу місцевого часу в поясний і навпаки є формула:
Тn =m + N – λ
Тn – поясний час,
m – місцевий час,
N – номер поясу,
λ – географічна довгота, виражена в годинній мірі.
Лінія зміни дат пов’язана з осьовим обертанням Землі. Це умовна лінія, проведена по 180 меридіану (з невеликим відхиленням). Її введено, щоб запобігти незручності у подорожах. Коли перша кругосвітня експедиція Магеллана повернулася в Іспанію, то виявилось, що вони втратили день. Церква відразу ж наклала на них покаяння, тому що весь рік вони порушували християнські свята, пости. Справа в тому, що коли мандрівник рухається увесь час на захід, то втрачає через кожні 15о довготи 1 годину, а при кругосвітній подорожі – 24 години, тобто добу. І навпаки, коли рухатись на схід, то в кожному годинному поясі годинник переводять на годину вперед і набігає зайва доба. Тому при перетині лінії зміни дат із заходу на схід – один день рахують двічі, а зі сходу на захід пропускають один день.
Майже в усіх країнах Європи введений літній час ( для більш повного використання світлої частини доби, економії електроенергії). В Україні літній час введено з 1981 року. У ніч з останньої суботи на неділю березня (о 2й годині в неділю) годинник переводять на годину вперед. В останню неділю жовтня (о 3й годині) дія літнього часу відміняється і годинник переводять на одну годину назад, тобто на поясний час.
- Кафедра географії та краєзнавства загальне землезнавство
- Передмова
- Розділ 1. Історія та методологія сучасного землезнавства
- Тема1.1. Історія формування уявлень про Землю та розвиток землезнавчих ідей
- 1.1.1. Об’єкт і предмет землезнавства, його місце в системі географічних наук
- 1.1.2. Зародження та розвиток знань про Землю та Всесвіт у давньому світі
- 1.1.3. Географія у середні віки та в епоху Відродження
- 1.1.4. Розвиток землезнавчих ідей у Європі у XVIII-XIX століттях
- 1.1.5. Землезнавство найновішого часу (кінець XIX ст. – початок хх ст.)
- 1.1.6. Сучасний етап розвитку загального землезнавства
- Тести для самоконтролю до теми 1.1.
- Тема 1.2. Парадигми та методологічні засади сучасного землезнавства
- 1.2.1. Хорологічна парадигма у землезнавстві
- 1.2.2 Систематична парадигма у землезнавстві
- 1.2.3. Модельна парадигма у географії
- 1.2.4. Системна парадигма у географії
- 1.2. 5. Екологічна парадигма у землезнавстві
- 1.2.6. Методологічні засади сучасного землезнавства
- Методологічна засада емерджентності
- Тести для самоконтролю до теми 1.2.
- Розділ 2. Земля у всесвіті
- 2.1. Загальна характеристика Всесвіту
- 2.1.1. Склад Всесвіту
- 2.1.2. Будова Всесвіту
- 2.1.3.Класифікація небесних тіл
- 2.1.4 .Наша Галактика
- 2.2. Сонячна система
- 2.2.1 . Загальна характеристика Сонця
- 2.2.2 . Склад та будова Сонячної системи
- 2.2.3. Закони руху планет Кеплера
- 2.2.4 . Походження Сонячної системи
- 2.2.5 . Обертання Сонячної системи навколо центру Галактики
- 2.2.6 .Характеристика планет Сонячної системи
- Тести для самоконтролю до тем 2.1; 2.2.
- 2.3. Особливості Землі як планети
- 2.3. 1. Гравітаційне поле Землі
- 2.3.2. Географічне значення гравітаційного поля Землі:
- 2.3.3.. Фігура та розміри Землі
- 2.3.4. Внутрішня будова Землі
- 2.3.5. Магнітосфера та її показники
- 2.3.6. Зміни магнітного поля Землі
- 2.3.7. Магнітні бурі та полярні сяйва
- 2.3.8 .Значення геомагнітного поля
- 2.4. Географічні наслідки параметрів Землі як планети
- 2.4.1. Географічні наслідки участі Землі у рухах Сонячної системи у Всесвіті
- 2.4.2. Уплив сонячно-земних взаємодій на природу нашої планети
- 2.4. 3. Уплив Місяця на природу Землі
- 2.4.4 . Географічні наслідки параметрів Землі як планети
- Тести для самоконтролю до тем 2.3; 2.4
- Розділ 3. Рухи землі та їх географічні наслідки
- 3.1. Осьове обертання Землі та його географічні наслідки
- 3.1.1. Показники руху Землі навколо своєї осі
- 3.1.2. Нерівномірність гравітаційного поля Землі
- 3.1.3. Полярне стиснення фігури Землі
- 3.1.4. Періодичність припливів та відпливів
- 3.1.5. Зміна дня і ночі
- 3.1.6. Сила Коріоліса та її вплив на природу Землі
- 3.1.7. Добова ритміка у географічній оболонці
- 3.1.8. Доба – природна одиниця часу
- Тести для самоконтролю до теми 3.1
- 3.2. Параметри орбітального руху Землі
- 3.2.1. Характеристики орбітального руху Землі
- 3.2.2. Географічні наслідки зміни ексцентриситету земної орбіти
- 3.2.3. Причини різної тривалості пір року
- 3.2.4. Прецесія тривалістю 40 700 років
- 3.3. Географічні наслідки обертання Землі навколо Сонця
- 3.3.1. Зміна висоти Сонця над горизонтом упродовж року
- 3.3.2. Зміна пір року
- 3.3. 3. Прецесія тривалістю 26 000 років
- 3.3.4. Тропічний рік – природна одиниця часу
- 3.3.5. Регулювання літочислення у сонячному календарі
- 3.3.6. Пояси освітленості
- Тести для самоконтролю до тем 3.2; 3.3
- Розділ 4. Географічна оболонка
- 4.1. Географічна оболонка - планетарний природний комплекс
- 4.1.1. Склад, межі та будова географічної оболонки
- 4.2.2. Закономірності цілісності та кругообігів речовини та енергії у географічній оболонці
- 4.2.3. Закономірності ритмічності й безперервності та нерівномірності розвитку географічної оболонки
- 4.2.4. Закономірності зональності та азональності у географічній оболонці
- 4.2.5. Закономірність полярної асиметрії
- Тести для самоконтролю до теми 4.2.
- 4.2. Географічна оболонка – середовище існування людства
- 4.2.1. Природне середовище існування людства
- 4.2.2. Поняття «природні ресурси». Класифікації природних ресурсів
- 4.2.1. Поняття про антропосферу та ноосферу
- 4.2.2. Негативні та конструктивні впливи суспільства на геосфери
- 6. Здійснюється пошкодження і знищення окремих ландшафтів (бедленди, антропогенні пустоші, опустелювання антропогенного генезису).
- 4.2.3. Особливості сучасної екологічної кризи
- 4.2.4. Пошкодження здатності природних комплексів до саморегуляції та самовідновлення на сучасному етапі розвитку географічної оболонки
- 4.2.5. Деформація кругообігів речовини та перетворення енергії у географічній оболонці на сучасному етапі розвитку географічної оболонки
- 4.2.6. Порушення динамічної рівноваги у географічній оболонці
- 4.2.7. Екологічні стратегії людства
- 4.2.8. Концептуальні принципи збалансованого розвитку й глобального природокористування
- 4.2.9. Основні шляхи екологізації природокористування
- Тести самоконтролю до теми 4.2.
- Список використаних джерел