1.2.3. Модельна парадигма у географії
Одержання і, особливо, обробка інформації про географічні об’єкти неможлива без створення їх моделей, тобто відбору найбільш суттєвих ознак та узагальнення кількісних даних і відображення їх у моделях. Особливості географічних моделей обумовлюються специфічністю реальних географічних об’єктів: територіальністю, гетерогенністю, відсутністю лінійних меж, інтенсивною взаємодією.
Територіальність – географічні об’єкти мають певну розмірність – довжину, ширину, висоту, потужність; розташування на певній відстані, висоті чи глибині від інших географічних об’єктів.
Гетерогенність (різнорідність складу та будови) – об’єкти містять складові різної природи – зокрема живої та неживої (жива речовина, нежива речовина, біокосна (ґрунт, мертві органічні речовини)).
Здебільшого відсутність лінійних меж, а перехідні зони –це смуги, що мають певну площу, а ще частіше – об’єм. Наприклад: між водними і повітряними масами, між лісом і луками – узлісся.
Інтенсивна постійна взаємодія між географічними об’єктами через обмін речовиною, енергією. інформацією, при чому взаємодія тим активніша, чим більш відмінні їх властивості. Так, вітер сильніший, де більша різниця атмосферного тиску; більший стік у горах, де значні перепади висот, там же обвали. осипи, ерозія. Течії утворюються у протоках між океанами і морями. Специфічні географічні моделі – карти, глобуси. Крім того, знакові моделі – формули, схеми тощо.
Модельна парадигма здійснюється через ізоморфні та гомоморфні співвідношення. Ізоморфні – тоді, коли щонайменше два об’єкти (об’єкт і його модель) подібні настільки, що можуть взаємно заміщувати один одного. Так, спершу з’ясовують, що певна кількість об’єктів є ізоморфними, тобто належать до одного виду, типу. Потім детально досліджують один з об’єктів, вважаючи його ізоморфною моделлю усіх інших, таких об’єктів. Одержані дані переносять на десятки, сотні чи навіть тисячі ізоморфних об’єктів. Гомоморфні співвідношення – подібність за деякими суттєвими ознаками, хоча в цілому об’єкти дуже різні. Наприклад: динаміку підземних вод вивчають на електричних моделях.
Існують два підходи до географічного моделювання : 1) Усі наші знання про природу Землі – лише моделі, більш-менш наближені до дійсності. 2) Багато географічних явищ не можна досліджувати безпосередньо через їх величезні розміри, непомірну тривалість чи надвисоку швидкість процесів.
Моделювання здійснюється також шляхом створення спеціальних приладів та установок – штормові басейни. моделі грозових процесів, атмосферних явищ(циклонів, антициклонів), рельєфотвірних процесів, гідрологічних процесів у різних водоймах (річках, озерах, водосховищах тощо). На цих моделях з’ясовуються закономірності перебігу процесів і на їх основі дається прогноз. Таким чином моделювання дає практичну користь. Моделювання застосовувалося з найдавніших часів: геліоцентрична модель Сонячної системи (Копернік), моделі внутрішньої будови Землі (модель Гольдшмідта як доменний процес).
- Кафедра географії та краєзнавства загальне землезнавство
- Передмова
- Розділ 1. Історія та методологія сучасного землезнавства
- Тема1.1. Історія формування уявлень про Землю та розвиток землезнавчих ідей
- 1.1.1. Об’єкт і предмет землезнавства, його місце в системі географічних наук
- 1.1.2. Зародження та розвиток знань про Землю та Всесвіт у давньому світі
- 1.1.3. Географія у середні віки та в епоху Відродження
- 1.1.4. Розвиток землезнавчих ідей у Європі у XVIII-XIX століттях
- 1.1.5. Землезнавство найновішого часу (кінець XIX ст. – початок хх ст.)
- 1.1.6. Сучасний етап розвитку загального землезнавства
- Тести для самоконтролю до теми 1.1.
- Тема 1.2. Парадигми та методологічні засади сучасного землезнавства
- 1.2.1. Хорологічна парадигма у землезнавстві
- 1.2.2 Систематична парадигма у землезнавстві
- 1.2.3. Модельна парадигма у географії
- 1.2.4. Системна парадигма у географії
- 1.2. 5. Екологічна парадигма у землезнавстві
- 1.2.6. Методологічні засади сучасного землезнавства
- Методологічна засада емерджентності
- Тести для самоконтролю до теми 1.2.
- Розділ 2. Земля у всесвіті
- 2.1. Загальна характеристика Всесвіту
- 2.1.1. Склад Всесвіту
- 2.1.2. Будова Всесвіту
- 2.1.3.Класифікація небесних тіл
- 2.1.4 .Наша Галактика
- 2.2. Сонячна система
- 2.2.1 . Загальна характеристика Сонця
- 2.2.2 . Склад та будова Сонячної системи
- 2.2.3. Закони руху планет Кеплера
- 2.2.4 . Походження Сонячної системи
- 2.2.5 . Обертання Сонячної системи навколо центру Галактики
- 2.2.6 .Характеристика планет Сонячної системи
- Тести для самоконтролю до тем 2.1; 2.2.
- 2.3. Особливості Землі як планети
- 2.3. 1. Гравітаційне поле Землі
- 2.3.2. Географічне значення гравітаційного поля Землі:
- 2.3.3.. Фігура та розміри Землі
- 2.3.4. Внутрішня будова Землі
- 2.3.5. Магнітосфера та її показники
- 2.3.6. Зміни магнітного поля Землі
- 2.3.7. Магнітні бурі та полярні сяйва
- 2.3.8 .Значення геомагнітного поля
- 2.4. Географічні наслідки параметрів Землі як планети
- 2.4.1. Географічні наслідки участі Землі у рухах Сонячної системи у Всесвіті
- 2.4.2. Уплив сонячно-земних взаємодій на природу нашої планети
- 2.4. 3. Уплив Місяця на природу Землі
- 2.4.4 . Географічні наслідки параметрів Землі як планети
- Тести для самоконтролю до тем 2.3; 2.4
- Розділ 3. Рухи землі та їх географічні наслідки
- 3.1. Осьове обертання Землі та його географічні наслідки
- 3.1.1. Показники руху Землі навколо своєї осі
- 3.1.2. Нерівномірність гравітаційного поля Землі
- 3.1.3. Полярне стиснення фігури Землі
- 3.1.4. Періодичність припливів та відпливів
- 3.1.5. Зміна дня і ночі
- 3.1.6. Сила Коріоліса та її вплив на природу Землі
- 3.1.7. Добова ритміка у географічній оболонці
- 3.1.8. Доба – природна одиниця часу
- Тести для самоконтролю до теми 3.1
- 3.2. Параметри орбітального руху Землі
- 3.2.1. Характеристики орбітального руху Землі
- 3.2.2. Географічні наслідки зміни ексцентриситету земної орбіти
- 3.2.3. Причини різної тривалості пір року
- 3.2.4. Прецесія тривалістю 40 700 років
- 3.3. Географічні наслідки обертання Землі навколо Сонця
- 3.3.1. Зміна висоти Сонця над горизонтом упродовж року
- 3.3.2. Зміна пір року
- 3.3. 3. Прецесія тривалістю 26 000 років
- 3.3.4. Тропічний рік – природна одиниця часу
- 3.3.5. Регулювання літочислення у сонячному календарі
- 3.3.6. Пояси освітленості
- Тести для самоконтролю до тем 3.2; 3.3
- Розділ 4. Географічна оболонка
- 4.1. Географічна оболонка - планетарний природний комплекс
- 4.1.1. Склад, межі та будова географічної оболонки
- 4.2.2. Закономірності цілісності та кругообігів речовини та енергії у географічній оболонці
- 4.2.3. Закономірності ритмічності й безперервності та нерівномірності розвитку географічної оболонки
- 4.2.4. Закономірності зональності та азональності у географічній оболонці
- 4.2.5. Закономірність полярної асиметрії
- Тести для самоконтролю до теми 4.2.
- 4.2. Географічна оболонка – середовище існування людства
- 4.2.1. Природне середовище існування людства
- 4.2.2. Поняття «природні ресурси». Класифікації природних ресурсів
- 4.2.1. Поняття про антропосферу та ноосферу
- 4.2.2. Негативні та конструктивні впливи суспільства на геосфери
- 6. Здійснюється пошкодження і знищення окремих ландшафтів (бедленди, антропогенні пустоші, опустелювання антропогенного генезису).
- 4.2.3. Особливості сучасної екологічної кризи
- 4.2.4. Пошкодження здатності природних комплексів до саморегуляції та самовідновлення на сучасному етапі розвитку географічної оболонки
- 4.2.5. Деформація кругообігів речовини та перетворення енергії у географічній оболонці на сучасному етапі розвитку географічної оболонки
- 4.2.6. Порушення динамічної рівноваги у географічній оболонці
- 4.2.7. Екологічні стратегії людства
- 4.2.8. Концептуальні принципи збалансованого розвитку й глобального природокористування
- 4.2.9. Основні шляхи екологізації природокористування
- Тести самоконтролю до теми 4.2.
- Список використаних джерел