2.3.7. Магнітні бурі та полярні сяйва
На постійне магнітне поле накладаються зміни, пов’язані з діяльністю Сонця. Так утворюється перемінне магнітне поле. Швидкі варіації магнітного поля мають періоди від часток секунди до декількох днів. Періодичні швидкі варіації – доба, 14 діб. Серед нерегулярних збурень геомагнітного поля найбільш відомі магнітні бурі. Вони починаються на всій Землі і тривають по декілька днів. Сильні бувають раз на рік, менш сильні – декілька разів на місяць. Причина – вплив корпускулярного випромінювання Сонця (сонячний вітер – потік електронів, протонів і α-частинок) під час сонячних спалахів на магнітне поле Землі. Космічні частинки рухаються навколо Землі по спіралі від полюса до полюса.
Магнітні бурі супроводжуються полярними сяйвами, погіршенням радіозв’язку тощо. Наприклад, під час магнітної бурі 11 лютого 1958 року у Швеції в деяких місцях загорався ізоляційний матеріал на кабелях, згорали запобіжники і навіть трансформатори. При магнітних бурях спочатку різко зростає, а потім спадає напруженість магнітного поля. При цьому усталений рух частинок у магнітному полі змінюється, дзеркальні точки спускаються нижче і частинки витрушуються в атмосферу. На висоті 100 км «витрушені» частинки стикаються з атомами газів повітря, які починають світитися (зелений і червоний дає атмосферний кисень, помаранчевий і фіолетовий азот тощо).
Полярні сяйва – дуже красиве явище природи. Воно триває від декількох хвилин до декількох годин. Сяйва бувають променеві і безструктурні (дуги). Променеві – смуги, драпрі, корони. Інколи форма полярного сяйва повторює контури берегів морів. Переважає колір зеленувато-жовтий, іноді червоний, блакитно-білий, під час значної сонячної активності – густо-червоний.
Полярні сяйва – це світіння верхніх шарів атмосфери в частині спектру, зокрема в лініях та смугах атомів і молекул кисню й азоту. Їх більше всього на висотах від 50-80 км (протони) до 150 км (електрони). Від висоти залежить колір сяйва. На всій землі сяйва проходять одночасно. Але найбільша частота появи сяйва відмічається біля широти 670, де буває більше 200 днів у рік з полярними сяйвами. Максимум сяйв – за 220 від магнітних полюсів (Чукотка, Таймир, Північна Якутія тощо). Це зона полярних сяйв. На північ і на південь їх частота зменшується. Наприклад, на екваторі буває 1 сяйво на 10 років у момент великої сонячної активності.
В середні віки полярні сяйва вважали передвісниками війн, голоду, епідемій. Перед падінням Єрусалиму, перед смертю Юлія Цезаря спостерігалися полярні сяйва. Вважали, що це прояв гніву богів. Полярні сяйва зображали навіть у вигляді цілих армій, озброєних піками, які б’ються до смерті. Для того, щоб точніше зрозуміти механізм полярного сяйва, слід згадати будову магнітосфери.
- Кафедра географії та краєзнавства загальне землезнавство
- Передмова
- Розділ 1. Історія та методологія сучасного землезнавства
- Тема1.1. Історія формування уявлень про Землю та розвиток землезнавчих ідей
- 1.1.1. Об’єкт і предмет землезнавства, його місце в системі географічних наук
- 1.1.2. Зародження та розвиток знань про Землю та Всесвіт у давньому світі
- 1.1.3. Географія у середні віки та в епоху Відродження
- 1.1.4. Розвиток землезнавчих ідей у Європі у XVIII-XIX століттях
- 1.1.5. Землезнавство найновішого часу (кінець XIX ст. – початок хх ст.)
- 1.1.6. Сучасний етап розвитку загального землезнавства
- Тести для самоконтролю до теми 1.1.
- Тема 1.2. Парадигми та методологічні засади сучасного землезнавства
- 1.2.1. Хорологічна парадигма у землезнавстві
- 1.2.2 Систематична парадигма у землезнавстві
- 1.2.3. Модельна парадигма у географії
- 1.2.4. Системна парадигма у географії
- 1.2. 5. Екологічна парадигма у землезнавстві
- 1.2.6. Методологічні засади сучасного землезнавства
- Методологічна засада емерджентності
- Тести для самоконтролю до теми 1.2.
- Розділ 2. Земля у всесвіті
- 2.1. Загальна характеристика Всесвіту
- 2.1.1. Склад Всесвіту
- 2.1.2. Будова Всесвіту
- 2.1.3.Класифікація небесних тіл
- 2.1.4 .Наша Галактика
- 2.2. Сонячна система
- 2.2.1 . Загальна характеристика Сонця
- 2.2.2 . Склад та будова Сонячної системи
- 2.2.3. Закони руху планет Кеплера
- 2.2.4 . Походження Сонячної системи
- 2.2.5 . Обертання Сонячної системи навколо центру Галактики
- 2.2.6 .Характеристика планет Сонячної системи
- Тести для самоконтролю до тем 2.1; 2.2.
- 2.3. Особливості Землі як планети
- 2.3. 1. Гравітаційне поле Землі
- 2.3.2. Географічне значення гравітаційного поля Землі:
- 2.3.3.. Фігура та розміри Землі
- 2.3.4. Внутрішня будова Землі
- 2.3.5. Магнітосфера та її показники
- 2.3.6. Зміни магнітного поля Землі
- 2.3.7. Магнітні бурі та полярні сяйва
- 2.3.8 .Значення геомагнітного поля
- 2.4. Географічні наслідки параметрів Землі як планети
- 2.4.1. Географічні наслідки участі Землі у рухах Сонячної системи у Всесвіті
- 2.4.2. Уплив сонячно-земних взаємодій на природу нашої планети
- 2.4. 3. Уплив Місяця на природу Землі
- 2.4.4 . Географічні наслідки параметрів Землі як планети
- Тести для самоконтролю до тем 2.3; 2.4
- Розділ 3. Рухи землі та їх географічні наслідки
- 3.1. Осьове обертання Землі та його географічні наслідки
- 3.1.1. Показники руху Землі навколо своєї осі
- 3.1.2. Нерівномірність гравітаційного поля Землі
- 3.1.3. Полярне стиснення фігури Землі
- 3.1.4. Періодичність припливів та відпливів
- 3.1.5. Зміна дня і ночі
- 3.1.6. Сила Коріоліса та її вплив на природу Землі
- 3.1.7. Добова ритміка у географічній оболонці
- 3.1.8. Доба – природна одиниця часу
- Тести для самоконтролю до теми 3.1
- 3.2. Параметри орбітального руху Землі
- 3.2.1. Характеристики орбітального руху Землі
- 3.2.2. Географічні наслідки зміни ексцентриситету земної орбіти
- 3.2.3. Причини різної тривалості пір року
- 3.2.4. Прецесія тривалістю 40 700 років
- 3.3. Географічні наслідки обертання Землі навколо Сонця
- 3.3.1. Зміна висоти Сонця над горизонтом упродовж року
- 3.3.2. Зміна пір року
- 3.3. 3. Прецесія тривалістю 26 000 років
- 3.3.4. Тропічний рік – природна одиниця часу
- 3.3.5. Регулювання літочислення у сонячному календарі
- 3.3.6. Пояси освітленості
- Тести для самоконтролю до тем 3.2; 3.3
- Розділ 4. Географічна оболонка
- 4.1. Географічна оболонка - планетарний природний комплекс
- 4.1.1. Склад, межі та будова географічної оболонки
- 4.2.2. Закономірності цілісності та кругообігів речовини та енергії у географічній оболонці
- 4.2.3. Закономірності ритмічності й безперервності та нерівномірності розвитку географічної оболонки
- 4.2.4. Закономірності зональності та азональності у географічній оболонці
- 4.2.5. Закономірність полярної асиметрії
- Тести для самоконтролю до теми 4.2.
- 4.2. Географічна оболонка – середовище існування людства
- 4.2.1. Природне середовище існування людства
- 4.2.2. Поняття «природні ресурси». Класифікації природних ресурсів
- 4.2.1. Поняття про антропосферу та ноосферу
- 4.2.2. Негативні та конструктивні впливи суспільства на геосфери
- 6. Здійснюється пошкодження і знищення окремих ландшафтів (бедленди, антропогенні пустоші, опустелювання антропогенного генезису).
- 4.2.3. Особливості сучасної екологічної кризи
- 4.2.4. Пошкодження здатності природних комплексів до саморегуляції та самовідновлення на сучасному етапі розвитку географічної оболонки
- 4.2.5. Деформація кругообігів речовини та перетворення енергії у географічній оболонці на сучасному етапі розвитку географічної оболонки
- 4.2.6. Порушення динамічної рівноваги у географічній оболонці
- 4.2.7. Екологічні стратегії людства
- 4.2.8. Концептуальні принципи збалансованого розвитку й глобального природокористування
- 4.2.9. Основні шляхи екологізації природокористування
- Тести самоконтролю до теми 4.2.
- Список використаних джерел