3.1.4. Періодичність припливів та відпливів
З осьовим обертанням планети пов’язане утворення припливної хвилі, яка кожну добу обходить Землю із сходу на захід. Сила припливів обернено пропорційна кубу відстані між Землею та Місяцем й прямо пропорційна їх масі. На Землю діють багато космічних тіл, але найбільша сила притягання - у Місяця, бо він поруч. Сила притягання Землі Місяцем у 2,2 рази більша, ніж Сонцем.
Моряки знають що припливи найбільші в дні молодиків, коли Сонце, Місяць і Земля знаходяться на одній лінії. У першу й останню чверті, коли Місяць знаходиться під кутом 90о до Сонця, припливи мінімальні. Рівнодійна сила притягання Місяця і відцентрової сила – припливоутворююча сила. Ця сила викликає пружні деформації по всьому тілі планети, окрім центру. Припливні сили обумовлюють утворення припливних виступів на лінії, яка з’єднує центри Землі та Місяця. Але Земля не стоїть на місці, а обертається, при чому набагато швидше, ніж Місяць навколо Землі (Земля – за добу, а Місяць за 27,3 діб). Тому припливна хвиля весь час переміщується по Землі й за добу обходить Землю повністю і повертається на те саме місце. За добу в кожному місці приблизно через 6 годин припливи і відпливи змінюють одне одного. Але, оскільки Місяць за добу на певний проміжок обертається навколо Землі в той же бік, що і Земля, то місячна доба на 50 хвилин довша, тобто період приплив – відплив для правильних на півдобових припливів становить 6 годин 12 хвилин 30 секунд.
Припливи діють на літосферу (розмах коливань земної поверхні в районі Москви до 40 см), на атмосферу, але наслідки в них незначні. Найбільш сильно припливи проявляються в гідросфері. Величина припливу залежить від глибини океану і форми берегової лінії. У відкритому океані - 0,5 м, а максимум – 18 м зафіксовано у затоці Фанді в Атлантичному океані, де мілкий берег, довга і вузька затока.
Двічі протягом місячного циклу – у молодик і повний місяць – Земля, Сонце, Місяць знаходяться на одній ліні. Тоді спостерігаютьсяприпливи найвищі – сигізійні. У І-й та ІІ-й чвертях Місяця, коли припливні сили Сонця і Місяця спрямовані перпендикулярно один до одного і взаємно гасяться, припливи менші на 1/3 – квадратурні.
Посилення взаємного притягання Землі та Місяця за рахунок припливних виступів викликає уповільнення осьового обертання Землі, віддалення Місяця від Землі, пришвидшення руху Місяця навколо Землі.
Раніше земна доба була значно коротшою, тому що Місяць знаходився ближче, а за мільярди років земна доба збільшилася до 24 годин і далі поступово збільшується, за припущеннями, аж до 656 годин через 2 млрд. років. Потім Місяць буде наближатися до Землі і ще через 7 млрд. років припливні сили розірвуть його на шматки, і біля Землі буде кільце астероїдів як у Сатурна. Зменшення швидкості руху викликає підняття земної поверхні в полярних районах і опускання в екваторіальних районах. При цьому земна кора розривається, дробиться, виникають глибинні розломи.
- Кафедра географії та краєзнавства загальне землезнавство
- Передмова
- Розділ 1. Історія та методологія сучасного землезнавства
- Тема1.1. Історія формування уявлень про Землю та розвиток землезнавчих ідей
- 1.1.1. Об’єкт і предмет землезнавства, його місце в системі географічних наук
- 1.1.2. Зародження та розвиток знань про Землю та Всесвіт у давньому світі
- 1.1.3. Географія у середні віки та в епоху Відродження
- 1.1.4. Розвиток землезнавчих ідей у Європі у XVIII-XIX століттях
- 1.1.5. Землезнавство найновішого часу (кінець XIX ст. – початок хх ст.)
- 1.1.6. Сучасний етап розвитку загального землезнавства
- Тести для самоконтролю до теми 1.1.
- Тема 1.2. Парадигми та методологічні засади сучасного землезнавства
- 1.2.1. Хорологічна парадигма у землезнавстві
- 1.2.2 Систематична парадигма у землезнавстві
- 1.2.3. Модельна парадигма у географії
- 1.2.4. Системна парадигма у географії
- 1.2. 5. Екологічна парадигма у землезнавстві
- 1.2.6. Методологічні засади сучасного землезнавства
- Методологічна засада емерджентності
- Тести для самоконтролю до теми 1.2.
- Розділ 2. Земля у всесвіті
- 2.1. Загальна характеристика Всесвіту
- 2.1.1. Склад Всесвіту
- 2.1.2. Будова Всесвіту
- 2.1.3.Класифікація небесних тіл
- 2.1.4 .Наша Галактика
- 2.2. Сонячна система
- 2.2.1 . Загальна характеристика Сонця
- 2.2.2 . Склад та будова Сонячної системи
- 2.2.3. Закони руху планет Кеплера
- 2.2.4 . Походження Сонячної системи
- 2.2.5 . Обертання Сонячної системи навколо центру Галактики
- 2.2.6 .Характеристика планет Сонячної системи
- Тести для самоконтролю до тем 2.1; 2.2.
- 2.3. Особливості Землі як планети
- 2.3. 1. Гравітаційне поле Землі
- 2.3.2. Географічне значення гравітаційного поля Землі:
- 2.3.3.. Фігура та розміри Землі
- 2.3.4. Внутрішня будова Землі
- 2.3.5. Магнітосфера та її показники
- 2.3.6. Зміни магнітного поля Землі
- 2.3.7. Магнітні бурі та полярні сяйва
- 2.3.8 .Значення геомагнітного поля
- 2.4. Географічні наслідки параметрів Землі як планети
- 2.4.1. Географічні наслідки участі Землі у рухах Сонячної системи у Всесвіті
- 2.4.2. Уплив сонячно-земних взаємодій на природу нашої планети
- 2.4. 3. Уплив Місяця на природу Землі
- 2.4.4 . Географічні наслідки параметрів Землі як планети
- Тести для самоконтролю до тем 2.3; 2.4
- Розділ 3. Рухи землі та їх географічні наслідки
- 3.1. Осьове обертання Землі та його географічні наслідки
- 3.1.1. Показники руху Землі навколо своєї осі
- 3.1.2. Нерівномірність гравітаційного поля Землі
- 3.1.3. Полярне стиснення фігури Землі
- 3.1.4. Періодичність припливів та відпливів
- 3.1.5. Зміна дня і ночі
- 3.1.6. Сила Коріоліса та її вплив на природу Землі
- 3.1.7. Добова ритміка у географічній оболонці
- 3.1.8. Доба – природна одиниця часу
- Тести для самоконтролю до теми 3.1
- 3.2. Параметри орбітального руху Землі
- 3.2.1. Характеристики орбітального руху Землі
- 3.2.2. Географічні наслідки зміни ексцентриситету земної орбіти
- 3.2.3. Причини різної тривалості пір року
- 3.2.4. Прецесія тривалістю 40 700 років
- 3.3. Географічні наслідки обертання Землі навколо Сонця
- 3.3.1. Зміна висоти Сонця над горизонтом упродовж року
- 3.3.2. Зміна пір року
- 3.3. 3. Прецесія тривалістю 26 000 років
- 3.3.4. Тропічний рік – природна одиниця часу
- 3.3.5. Регулювання літочислення у сонячному календарі
- 3.3.6. Пояси освітленості
- Тести для самоконтролю до тем 3.2; 3.3
- Розділ 4. Географічна оболонка
- 4.1. Географічна оболонка - планетарний природний комплекс
- 4.1.1. Склад, межі та будова географічної оболонки
- 4.2.2. Закономірності цілісності та кругообігів речовини та енергії у географічній оболонці
- 4.2.3. Закономірності ритмічності й безперервності та нерівномірності розвитку географічної оболонки
- 4.2.4. Закономірності зональності та азональності у географічній оболонці
- 4.2.5. Закономірність полярної асиметрії
- Тести для самоконтролю до теми 4.2.
- 4.2. Географічна оболонка – середовище існування людства
- 4.2.1. Природне середовище існування людства
- 4.2.2. Поняття «природні ресурси». Класифікації природних ресурсів
- 4.2.1. Поняття про антропосферу та ноосферу
- 4.2.2. Негативні та конструктивні впливи суспільства на геосфери
- 6. Здійснюється пошкодження і знищення окремих ландшафтів (бедленди, антропогенні пустоші, опустелювання антропогенного генезису).
- 4.2.3. Особливості сучасної екологічної кризи
- 4.2.4. Пошкодження здатності природних комплексів до саморегуляції та самовідновлення на сучасному етапі розвитку географічної оболонки
- 4.2.5. Деформація кругообігів речовини та перетворення енергії у географічній оболонці на сучасному етапі розвитку географічної оболонки
- 4.2.6. Порушення динамічної рівноваги у географічній оболонці
- 4.2.7. Екологічні стратегії людства
- 4.2.8. Концептуальні принципи збалансованого розвитку й глобального природокористування
- 4.2.9. Основні шляхи екологізації природокористування
- Тести самоконтролю до теми 4.2.
- Список використаних джерел