3.3.1. Особливості метаморфічних порід
Метаморфічні гірські породи відрізняються від магматичних і осадових за кількома характерними особливостями: структурою, текстурою, мінеральним складом.
Суттєвих змін при метаморфізмі зазнають первинні структури і текстури гірських порід.
Структура метаморфічних порід виникає внаслідок вторинної перекристалізації речовини у твердому стані, тому всі метаморфічні породи мають кристалічну структуру. При слабкій дії метаморфізму структура може бути потайкристалічною або перехідною з окремими ділянками кристалічної будови. За розміром кристалів структура буває: крупнозерниста (з кристалами розміром більше 5 мм); середньозерниста - (від 1 до 5 мм); дрібнозерниста – (менше 1 мм). Оскільки ріст кристалів при вторинній перекристалізації у твердому стані утруднений, в більшості випадків метаморфічні породи бувають рівномірнозернистими.
За формою зерен (кристалів) структура буває листкувата, лускувата, голчаста, таблитчаста. Кристали витягнуті в одному напрямку, розплющені внаслідок дії високого тиску.
Текстура порід в умовах метаморфізму змінюється у першу чергу. Під дією високого тиску породи ущільнюються, а кристали подовженої форми виявляються зорієнтованими в одному напрямку. Всі метаморфічні породи мають щільну текстуру. За розміщенням окремих структурних елементів найбільш характерними текстурами метаморфічних порід є такі:
- гнейсова - характеризується орієнтованими кристалами таблитчастої форми;
- смугаста - чергуються смуги мінералів різного кольору;
- волокниста - порода складена мінералами волокнистої та голчастої форми;
- сланцювата - відзначається орієнтованим розміщенням таблитчастих та лускуватих мінералів, а порода має властивість розщеплюватися на окремі, інколи дуже тонкі пластини або плитки, оскільки має низьку міцність вздовж сланцюватості;
- плойчаста (складчаста) - порода має вигляд дрібних складок;
- масивна, подібна до текстури вивержених порід.
Стійкими в умовах метаморфізму виявляються далеко не всі мінерали, деякі з них руйнуються. Серед мінералів ендогенного походження стійкими є кварц, плагіоклази, слюди, рогова обманка, авгіт; серед екзогенних мінералів - кальцит. Мінерали, що утворилися метаморфічним шляхом - це гранат, графіт, тальк, серіцит, серпентин, хлорит та ін.
Класифікація і характеристика метаморфічних порід.
Метаморфічні породи за структурно-текстурними ознаками і мінеральним складом поділяють на масивні (зернисті), до яких відносять мармур і кварцит та сланцюваті, представниками яких є гнейси і сланці різного мінерального складу.
Гнейси дуже поширені породи. Гнейси, що утворилися із магматичних порід, носять назву ортогнейсів (із кислих та середніх магматичних порід) та плагіоклазових гнейсів. Структуру мають повнокристалічну, текстуру щільну, смугасту, гнейсову, інколи плойчасту. Мінеральний склад - як у магматичних порід, колір пістрявий.
Гнейси, що утворюються на вищій стадії метаморфізму осадових порід мають назву парагнейсів. Виникають із піщано-глинистих порід. Структура повнокристалічна, текстура щільна, слабко сланцювата, смугаста; мінеральний склад: плагіоклази, кварц, слюди, авгіт, рогова обманка. Колір темно-сірий, пістрявий.
Гнейси використовуються як будівельний, оздоблювальний матеріал.
Глинисті сланці виникають на початковій стадії метаморфізму глинистих порід, для них характерна добре виражена сланцюватість. Колір зелений, бурий, сірий до чорного. У воді не розм'якають. Міцні тонкі пластини використовуються як покрівельний матеріал.
Філіт - тонкосланцювата порода сірого, зеленого, червонуватого і чорного кольору. Складаються із тонкозернистого кварцу та слюди, часто з великою кількістю глинистого матеріалу. На поверхні сланцюватості спостерігаються блискучі лусочки хлориту і серициту, що мають шовковистий блиск. Тонкі, рівні, щільні пластини, на які розколюється філіти, використовуються як покрівельний матеріал.
Слюдяні сланці виникають при регіональному метаморфізмі. Часто це світлокольорові блискучі породи. Складаються переважно із слюди (біотит та мусковіт), кварцу і хлориту. В тих випадках, коли вміст кварцу та слюди в породі приблизно рівний, вони називаються слюдяно-кварцитовими сланцями. Інколи використовуються як покрівельний матеріал, а також для одержання термо - та електроізоляційних плиток.
Хлоритові сланці - зеленкуватого кольору породи, що складаються переважно із хлориту з невеликою кількістю кварцу та інших другорядних мінералів. Легко дряпаються ножем. Виникають при регіональному метаморфізмі основних вивержених (магматичних) гірських порід. Текстура сланцювата, волокниста. Породи неміцні, з низькими фізико-механічними властивостями, легко вивітрюються. Часто містять тальк і тоді носять назву талько-хлоритових. Як будівельний матеріал майже не використовуються.
Талькові сланці мають зеленкувате та сірувате забарвлення, жирні на дотик. Текстура сланцювата. Складаються із тальку з домішками кварцу та хлориту. Утворюються при метаморфізмі ультраосновних порід. Використовуються для одержання талькового матеріалу, як магнезіальний та вогнетривкий матеріал, в паперовій та гумовій промисловості,
Серпентини (змійовики) - зеленкувато-сірі, світло-зелені, жовто-зелені, бурувато-зелені за кольором. Сланцюватість ледве помітна. Складаються з серпентину, зустрічаються прожилки білого блискучого азбесту, Утворюються в процесі метаморфізму основних та ультраосновних магматичних порід.
Амфіболіти - зеленого та темно-зеленого кольору, інколи майже чорні. Складаються із рогової обманки та деякої кількості плагіоклазів. Сланцюватість рідко буває ясно вираженою. Зустрічаються амфіболіти з масивною текстурою. Виникають при регіональному метаморфізмі основних та ультраосновних вивержених, а інколи і осадових порід.
Роговообманкові (без польових шпатів) амфіболіти мають чітко виражену сланцюватість. Щільні різновиди амфіболітів використовуються як бутове каміння і щебінь.
Мармури мають різноманітне забарвлення, частіше світле: біле, рожеве, блакитне, сіре, червонувате, пістряве. Колір залежить від наявності домішок. Складаються, головним чином, з кальциту, а тому реагують із соляною кислотою. Структура мармурів кристалічна, текстура - масивна. Утворюються при регіональному та контактовому метаморфізмі внаслідок перекристалізації вапняків і доломітів. Мармури легко обробляються, добре поліруються. Використовуються у цементній промисловості, як облицювальний матеріал, для утворення орнаменту, спорудження пам'ятників, для одержання декоративного бетону, кольорової штукатурки, а також як будівельний камінь, щебінь.
Кварцити - це щільна кристалічна порода з масивною, а інколи смугасто-сланцюватого текстурою. Сланцюваті різновиди називаються кварцитовими сланцями. Колір різноманітний: жовтуватий, рожевий, червонуватий, сірий. Складаються із кварцу з домішками слюди, хлориту та інших мінералів. Виникають в процесі різних типів метаморфізму (регіонального, контактового), пісків та кварцових піщаників. Мають високу твердість і щільність, кислото - та лугостійкі, але крихкі і важко обробляються. Використовуються як будівельний, облицювальний матеріал, абразив, при виробництві вогнетривів і щебеню.
Графітові сланці мають чорний колір. Складаються з мінералу графіту. М'які, на папері залишають чорну риску, бруднять руки. Текстура тонко сланцювата і лускувата. Утворюються при регіональному та контактовому метаморфізмі із кам'яного вугілля, торфу, бітумінозних порід, асфальту та гумусу. Використовуються в електропромисловості, як термостійке мастило, для виготовлення плавильних тиглів, в лакофарбовій та атомній промисловості
- Методичні вказівки
- 1. Основи загальної геології
- 1.1. Передмова.
- 1.2. Загальні відомості про Землю.
- 1.2.1. Походження Землі.
- 1.2.2. Форма і будова Землі. Геосфери Землі.
- 1.2.3. Тепловий режим Землі.
- 2. Мінерали та гірські породи
- 2.1. Мінерали, їх походження та класифікація
- 2.1.1. Загальні відомості
- 2.1.2. Походження мінералів
- 2.1.3. Фізичні властивості мінералів.
- 2.1.4. Класифікація і характеристика основних породотворних мінералів
- 2.1.5. Характеристика породотворних мінералів.
- 3. Гірські породи
- 3.1. Магматичні гірські породи
- 3.1.1. Походження та класифікація
- 3.1.2. Структура і текстура
- 3.1.3. Форми залягання
- 3.1.4. Види окремостей порід
- 3.1.5. Будівельні властивості
- 3.2. Осадові породи.
- 3.2.1. Походження осадових порід.
- 3.2.2. Особливості осадових порід
- 3.2.3. Структура і текстура
- 3.2.4. Класифікація уламкових порід
- 3.2.5. Хімічні та змішані породи
- 3.2.6. Органогенні (біохімічні) породи.
- 3.3. Метаморфічні гірські породи.
- 3.3.1. Особливості метаморфічних порід
- 4. Геохронологія.
- 4.1. Відносний та абсолютний вік гірських порід.
- 4.2. Геологічна хронологія.
- 4.3. Характеристика геологічної історії.
- Список використаної літератури