logo
МВДо самост роб студ з дисципліни Інженерна ге

4.2. Геологічна хронологія.

Вивчення геологічної будови Земної кори та історії розвитку життя дало можливість розділити всю геологічну історію на окремі відрізки часу і скласти за даними абсолютного та відносного віку гірських порід шкалу геологічного часу - геохронологічну шкалу.

Найбільший відрізок часу, в якому розвивалися певні форми життя на Землі, називається ерою. Виділяють п'ять ер. Кожна ера поділяється на періоди; періоди - на епохи; епохи - на віки.

Протягом кожного відрізку часу утворювались товщі гірських порід. Так, протягом ери утворювалася група товщ порід, за період – система, за епоху відділ, за вік - ярус.

Кожен відрізок часу і відповідна йому товща порід мають свою назву і позначаються індексами (див. табл. 5 ), При розчленуванні періоду на епохи до індексу додається цифра, при розчленуванні епох на віки до індексу додається ще цифра або літерний індекс (з правого боку зверху). Так, індекс Сr2dat - це датський ярус верхнього крейдяного відділу.

Епохи четвертинного періоду позначаються римськими цифрами, а також літерним індексом, який відзначає умови утворення гірської породи, наприклад, індекс QIIIal – свідчить, що породи четвертинного періоду пізньочетвертинної епохи належать до алювіальних річкових і озерних відкладів.

Таблиця 5

Геохронологічна і стратиграфічна шкали геологічної історії Землі

Вік млн. років

Эра

Період (система)

Етапи геологічної історії

Назва

Тривалість млн. років

Час початку млн. років

1

2

3

4

5

6

60-70

1. Кайнозойська

Кz

Четвертинний

Q

1

1

Поява і розвиток людини. Материкове обледеніння в північній частині Російської та Сибірської платформ

Неогеновий

N

24

25

Остаточне формування Альп, Карпат, Кавказу, Копетдагу і Паміру (альпійська складчастість)

Палеогеновий

Pg

45

70

На Тянь-Шані, Алтаї та Саянах з'являються брилові підняття і опущення. Формується западина оз. Байкал

155

2. Мезозойська

Mz

Крейдяний Cr

Юрський I

Тріасовий Tr

Пермський P

70

45

40

45

140

185

225

270

Початок утворення в крейдяному періоді Альп, Карпат, Кавказу, Копетдагу і Паміру. Продовжується формування платформ. Море на європейській частині країни в крейдяному періоді розташовується вузькою смугою.

З'являються спочатку Саяни, Кузнецький Алатау, Алтай, хребти Забайкалля, Становий хребет, а пізніше Урал, Тянь-Шань та ін.

1

2

3

4

5

6

345

3. Палеозойська

Рz

Кам’яновугільний C

Девонський D

Силурійський S

Ордовицький O

Кембрійский Cm

50

80

20

60

90

320

400

420

480

570

Горотворні процеси супроводжуються інтенсивними проникненням магми в товщу земної кори та виливанням її на поверхню

Інтенсивна діяльність внутрішніх процесів періодично змінюється станом спокою. У кам'яновугільний період море займає всю європейську частину країни. Формування платформ за рахунок геосинкліналій

1280

4. Протерозойська

Prz

1850

Земна кора нестійка. Відбуваються величезні вулканічні виверження (вибухи) та інтенсивні горотворні процеси

1650

5. Архейска

Ar

1850