[Ред.]Будова Всесвіту

Серед небесних тіл найвиразніше виділяються зірки, завдяки світлу, яке вони випромінюють. Зоряна речовина перебуває у станіплазми – електропровідного намагніченого середовища. У надрах зірок температура сягає десятків мільйонів градусів. Еволюціязірок включає такі фази: протозірка, утворення в центрі цього утворення термоядерного вогнища, основна фаза вигорання водню утермоядерних реакціях, перетворення зірки в червоного гіганта, а потім – в білого карлика (для зірок – аналогів Сонця), колапс масивних зірок з вибухом «наднових» та виникненням нейтронних зірок і колапсарів – «чорних дірок».

Всесвіт

Деякі зірки мають супутники – планети або подібні до них масивні тіла і утворюють разом з ними системи, аналогічні до нашої Сонячної. При забезпеченні низки сприятливих умов на планетах може виникнути життя, як це має місце на Землі.

Найближчі до Землі зірки обертаються навколо загального центру мас, утворюючи загалом велетенську зоряну систему – галактику Чумацький Шлях, радіус якої сягає 4·10²² км. Загальна кількість зірок у нашій Галактиці близька до 10¹¹. Тривалість основної фази вигорання гідрогену у термоядерних реакціях коливається в межах 8·10⁶ — 70·10⁹ років. Окрім нашої Галактики, до якої входить наша Сонячна система, виявлено багато інших галактик та зоряних систем, які утворюють велетенську космічну систему – Метагалактику(декілька мільярдів галактик).

Зірки та інші астрономічні об'єкти займають тільки незначну частину об'єму Всесвіту. Більшість Всесвіту займає міжзоряний простір — області, заповнені в основномуелектромагнітним випромінюванням і нейтрино з незначною кількістю атомів баріонноїречовини, в основному атомів водню.