2.1.1. Загальні відомості

Мінерали - це природні сполуки, однорідні за фізичними властивостями і хімічним складом. Виникають вони в надрах Землі або на її поверхні внаслідок фізико-хімічних процесів.

Усього в природі налічується кілька тисяч мінералів. Приблизно 100 з них зустрічаються досить часто. Оскільки вони створюють переважну більшість гірських порід, то їх називають породотворними. Мінерали бувають в твердому (кварц, кальцит та ін.), рідкому (вода, нафта) та газоподібному (азот, кисень, вуглекислий газ) стані.

В земній корі мінерали інколи зустрічаються самостійно, але найчастіше вони входять до складу гірських порід. Певні їх комбінації і кількість в значній мірі визначають властивості гірських порід. Якщо мінерал складає понад 10% маси породи, то його називають головним, менше 10% - другорядним (акцесорним).

Тверді мінерали бувають як кристалічними, так і аморфними. Кристалічні мінерали анізотропні, тобто їх фізичні та оптичні властивості в різних напрямках не однакові. Кристали таких мінералів можуть мати форму правильних багатогранників (галіт), оскільки атоми в них розмішені в закономірному порядку, що створює просторові кристалічні грати. Аморфні мінерали мають у всіх напрямках однакові властивості, без кристалічної структури, оскільки їх атоми розміщені безладно (кремінь).

Українські вчені винайшли значну кількість штучних мінералів, які в природі не зустрічаються, приміром, штучні алмази та інші з`єднання вуглецю і кремнію твердіші за природні алмази.

Оскільки кожен мінерал утворюється внаслідок різноманітних геологічних процесів, то й існувати він може лише у відповідних умовах; визначальне значення мають температура, тиск, концентрація речовин. Коли ці умови змінюються, мінерал видозмінюється або руйнується.