4. Будова листка зелених рослин у зв’язку з виконанням функції фотосинтезу. Будова хлоропласта.
Листок - головний фотосинтезуючий орган вищих рослин. Як і у всіх інших органів, будова листа і його функції тісно взаємозв'язані.
З рівняння фотосинтезу можна зробити висновок, що
1) листкам потрібне джерело вуглекислого газу і вода;
2) листки мають бути пристосовані до поглинання сонячної енергії, і в них має бути хлорофіл;
3) як один із побічних продуктів виділяється кисень;
4 ) корисний продукт карбон повинен транспортуватися в інші частини рослини або відкладатися про запас. Листок - це спеціалізований орган.
Схема поперечного розрізу листка типової дводольної рослини
Останнє, на що треба звернути увагу, це розташування листків, яке мінімально перекриває одне одного. Така листова мозаїка особливо помітна у деяких рослин, наприклад у плюща.
Будова хлоропластів
Один з головних законів біології говорить, що структура системи тісним пов'язана з виконуваними функціями. Знайомлячись із структурою хлоропластів, ми переконуємося в тому, що хімічні сполуки, що беруть участь у фотосинтезі, організовані тут так, як того вимагає їх функція.
Під мікроскопом видно, що зелене забарвлення фотосинтезуючої рослинної клітини обумовлене зеленими хлоропластами; решта елементів клітини майже безбарвні. Колір хлоропластів визначається зеленим пігментом хлорофілом; хлорофіл здається нам зеленим, тому що він поглинає червоний і синій спектр видимого світла а відбиває зелені промені, які і сприймаються нашим оком.
У 1883 р. німецький учений Т. Енгельман (T.w. Engelmann) представив непрямі докази важливої ролі хлорофілу в процесі фотосинтезу. Енгельман працював з водоростю спірогірою, що має довгі спіральні хлоропласти. Він поміщав водорості на скло разом з бактеріями, яким був потрібний кисень, і розглядав їх під мікроскопом; при цьому промінь світла, відбившись від дзеркала мікроскопа, розкладався за допомогою призми на спектри, так що окремі частини хлоропласту освітлювали світлом з різними довжинами хвиль. Енгельман вважав, що якщо випромінювання з якоюсь певною довжиною хвилі підтримує фотосинтез, то частини талому водорості, що освітлюються цими променями, виділятимуть більше кисню і на них скупчуватимуться бактерії. Бактерії скупчувалися в ділянках, що освітлювали червоним і синім світлом, свідчивши тим самим, що саме ці області спектру особливо ефективні у фотосинтезі. Оскільки червоне і синє світло поглинається хлорофілом, такий результат можна було вважати за переконливий доказ на користь того, що головним фотосинтетичним пігментом є хлорофіл.
Хлоропласти містять окрім хлорофілу жовті, оранжеві або бурі пігменти, так звані каротиноїди. Ці пігменти грають у фотосинтезі допоміжну роль - поглинають світло з іншими довжинами хвиль і передають свою енергію хлорофілу. Завдяки каротиноїдам рослини можуть використовувати для фотосинтезу не лише червоне і синє світло, що поглинається самим хлорофілом, але також і деякі інші частини спектру, зокрема його зелена ділянка. Зазвичай каротиноїди маскуються зеленим хлорофілом, але восени, коли хлорофіл руйнується, ці яскраві пігменти, стають видимі. Саме каротиноїди додають осінньому листю жовте і оранжеве забарвлення; багряний колір залежить від антоцианов, рослинних клітин, що знаходяться в вакуолях.
Ф отосинтетичні пігменти і молекули, створюючи ланцюг перенесення електронів, вбудовані у фотосинтетичні мембрани хлоропласту. Ці мембрани утворюють систему трубочок і мішечків, або тилакоїдів, в яких містяться Н+-резервуар. АТФази-ферменти, які використовують енергію Н+-резервуара для синтезу АТФ, - локалізуються на зовнішній поверхні фотосинтетичних мембран.
Фотосинтетичні мембрани оточені стромою, або «основною речовиною» хлоропласту яка містить хлоропластову ДНК , рибосоми і ферменти, що беруть участь у фіксації вуглецю. Строма у свою чергу оточена подвійною мембраною, що відокремлює хлоропласт від цитоплазми клітини.
Основні фотосинтетичні пігменти
Клас пігментів | Колір | Поширення |
Хлорофіли |
|
|
Хлорофіл a | Жовто-зелений | У всих фотосинтезуючих організмів крім фотосинтезуючих бактерій |
Хлорофіл b | Синь-зелений | У вищих рослин і зелених водоростей |
Хлорофіл c | Зелений | У бурих та діатомових водоростях |
Хлорофіл d | Зелений | У деяких червоних водоростях |
Бактеріохлорофіл a-d | Блідо-зелений | У фотосинтезуючих бактерій |
Каротини |
|
|
β – каротин | Оранжевий | У всих фотосинтезуючих організмів крім фотосинтезуючих бактерій |
Ксантофіли
| Жовтий | Бурі водорості |
- 2 Пари (1-2) Тема: Речовина та енергія в живих системах. Автотрофне живлення у живих організмів
- Література
- 1. Поняття речовини та енергії.
- 2. Зміни енергії та речовини в живих організмах. Застосування законів термодинаміки до живих систем.
- 3. Класифікація живих організмів за джерелами вуглецю та енергії.
- 4. Будова листка зелених рослин у зв’язку з виконанням функції фотосинтезу. Будова хлоропласта.
- 5. Роль атф у обміні енергією в клітині.
- Система, що володіє запасом електрохімічної енергії
- Електричний струм (направлений рух заряджених частинок)
- Електричний струм (направлений рух заряджених частинок)
- 6.Головні етапи світло-вої фази та фаза фіксації вуглецю (темнова фаза фотосинтезу).
- 7.Космічна роль фотосинтезу
- 1. Нагромадження органічної маси.
- 2. Забезпечення сталого вмісту со2 в атмосфері.
- 3. Парниковий ефект.
- 4. Накопичення кисню в атмосфері.
- 8.Екологія фотосинтезу, його продуктивність.