5.СистемаГауса-Крюгера

В 1928 була прийн поперемо-циліндрична рівнокутна проекція Г-К. Земн еліпсоїд ділить мереіанами, проводеними черех кожні 6 град.по довготі, від початкового-на 60 град шестиградусних зон. Зони являють сферичні двокутники, які познач арабським цифр. Цю поверхню еліпсоїда проектують на внутр. Поверхню поперечно розташованого циліндра. При умові лінія екватора дотикалася до пов, потім циліндр розрізають по твірній і розрізають площину.Лінія екватора та сер меридіана познач кривими лініями та сер меридіан кожн зони зобр прямими,які в кожн зоні взаємоперпенд, тобто в кожн 60-градусній зоні утв прямокутна сист корд. Для того , щоб не було від ємних значень координат початок відліку в кожн зоні т.О зміщують ліворуч на 500 тис км. Щоб знайти в якій 60-град.зоні розташ точка до значень координат дописують на точку номер 60-град зони. Топограф карти до масштабу 1:10 000 створ 6-град зоні, а топогр плани мають розмір зони-3 град. Довготу осьового меридіану визн за форумл

6n-. n -№ шистигрдус.зони.

6,Масштаб топографічних картМасшт- назив відношення довж лыныъ на карті до відбов гори здовж цієї лінії на місц. Розрізняють масштаб головний та поодинокий (окремий). На картах показують масштаб у трьох видах (масштаб є елементом оснащення топокарти і записуються всі його види під нижньою рамкою):

1) числовий (чисельний) масштаб (М) виражається дробом, у чисе якого одиниця, а в знамен – число m, яке показує ступінь зменшення: M=1:m, напр, 1:1 000, 1:25 000, 1:5 000 000. Так, наприк, на топографічній карті масштабу 1:10 000 довжини зменшені по відношенню до дійсних довжин на місце у 10 000 раз. Чим більше значення m, тим дрібніший масш, тим більше зменшення, тим дрібніше зобр об’єктів на карті; записують числовий масштаб так: 1:1 000, 1:25 000, або 1/1 000, 1/25 000;

2) іменований масш подається у вигляді пояснень до числового і вказує, як співвідносяться довж ліній на карті та на місц, тобто скільком метрам чи км на місцевості відповідає 1 см на карті. Так, для числового масш 1:1 000 іменований масш запишеться так: "1 см на карті =1 000 см на місце.",

3) графічний масштаб має два різновиди – лінійний та поперечний.

Лінійний масш – графічна побудова у вигляді двох парале ліній, розділених на рівні відрізки; служить для вимір довжин прямих ліній на карті або ж їх відкладання на карту. Рівні відрізки a, які відкладаються вправо від нуля , назив основою лінійного масштабу, а відстань на місцевості, що відповідає основі, – велич лінійного масштабу. Для підвищення точності вимірювань відстаней крайній зліва від нуля відрізок (основу) ділять на менші відрізки b, які назиа найменшою поділкою лінійного масш. Відстань на місц, яка відповідає найменшій поділці лінійного масш, назив його точністю.

Поперечний масштаб – графічна побудова у вигляді паралел рівновіддалених прямих, розділених так само, як і лінійний масштаб, на рівні відрізки. Поперечна основа скл 2 см. Крайню ліву частину масш ділять на 10 рівних частин, а точки поділу з’єднують косими лініями – трансверсалями.

Чим дрібніший масштаб карти, тим менша детальність і точність зобр об’єктів місц.

7.Розграфлення та номенклатура топографічних карт Топографічні карти на великі території видаються багатоаркушевими серіями. Земна поверхня (поверхня земного еліпсоїда) зображається на топокарті невеликими ділянками. Поділ карти на окремі аркуші називають розграфленням. Під час розграфлення межі окремих аркушів проводять строго за напрямками меридіанів та паралелей.Розграфлення- це система поділу топографічних карт на частини з метою одержання карт більш крупного масштабу.Номенклатура – це певна система позначення карт.Кожен аркуш топографічної карти обмежується відрізками меридіанів та паралелей і є трапецією. Для встановлення адреси аркуша застосовується особлива система позначень – номенклатура аркушів карт. Вона залежить від масштабу карти та географічного положення зображеної території. Основними принципами розграфлення і складання номенклатури карт є: 1) зв’язок із географічним положенням зображеної на карті території; це забезпечує можливість швидко підібрати аркуші карти на будь-які ділянки земної поверхні; 2) залежність від масштабу зображення, яка дозволяє переходити від карт одного масштабу до карт іншого. Аркуш карти 1:1000 000 має розміри 4° по широті та 6 по довготі. Смуги від екватора до полюсів через кожні 4° називаються рядами (поясами) і позначаються великими буквами латинського алфавіту на північ та південь від екватора: 0°-4° – A, 4°-8° – B, 8°-12° – C..., 84°-88° – V. Наприклад, 12-ий ряд обмежується паралелями з широтою 44° та 48° пн.ш. і позначається літерою L, 15-ий 56° та 60° ш. (літера O), 19-ий – 72° та 76° ш. (літера S).

Номенклатура будь-якого аркуша масштабу 1:1 000 000 визначається перетином рядів і колон і складається із двох позначень: буквенного позначення ряду та цифрового позначення колони, наприклад, E-34, L-36, K-45, M-32, N-36. На ”Міжнародній мільйонній карті,“ до номенклатури аркушів на північ та південь додаться літери N або S, наприклад: NM-37, SK-42. На вітчизняних картах такі позначення відсутні. До широти ±60° аркуші видаються нормальними по довготі із розмірами 4°·6°, для ділянок зони між 60° та 72° ш. аркуші подвоюються за довготою (мають розміри 4° ш. ·12° д. – P-37, 38), між паралелями 72° та 84° ш. об’єднуються чотири аркуші розміром 4°ш. ·24° д., наприклад, R-33, 34, 35, 36; S-37, 38, 39, 40. Розграфлення аркушів карти мастабу 1:500 000 і крупніше проводиться поділом карти мільйонного машстабу на певну кількість часток. Межами аркушів є відрізки паралелей та меридіанів, що проведені з інтервалом, який встановлено для кожного масштабу. При цьому виконується умова: аркуші карт всього масштабного ряду повинні бути приблизно однакових розмірів, а паралелі й меридіани, що їх обмежують, мати широту або довготу, які позначаються цілим числом мінут і секунд. Кожен аркуш є трапецією, хоча аркуші великомастабних карт – прямокутники. Із збільшенням масштабу більш, ніж у три рази (до 1:300 000), площа такого аркуша зросте більш, ніж у 9 разів. У цьому випадку аркуш ”мільйонної карти“ ділять на 9 частин із розімрами кожного аркуша 1°20¢ по широті та 2° по довготі і позначають римськими цифрами. Номенклатура такого аркуша складається із трьох позначень: номенклатури ”мільйонного аркуша“ і однієї із 9-ти римських цифр, які ставлять перед позначенням ”мільйонної карти“, наприклад, VII–М–35 (його рамки: 48°–49°20¢ пн.ш. і 24°–26° сх.д.). Із збільшенням лінійного масштабу карти в 5 разів (від 1:1 000 000 до 1:200 000) площа ”мільйонного аркуша“ зросте у 25 разів. У цьому випадку аркуш ”мільйонної карти“ ділять на 36 частин із розмірами 40¢ по широті та 1° по довготі і теж позначають римськими цифрами. Номенклатура такого аркуша складається із позначення ”мільйонного аркуша“ і однієї із 36-ти римської цифри, яку ставлять після позначення ”мільйонного аркуша“, наприклад, М–35–XXVI (його рамки: 48°00¢–48°40¢ пн.ш. і 24°–25° сх.д.). Із збільшенням лінійного масштабу в 10 раз (від 1:1 000 000 до 1:100 000) площа ”мільйоного аркуша“ зросте у 100 разів. Такий аркуш ділять на 144 частини із розмірами 20¢ по широті та 30¢ по довготі і позначають арабськими цифрами від 1 до 144 зліва направо і зверху вниз (1–12, 13–24,...121-132, 133-144). Номенклатура такого аркуша складається теж із трьох позначень – позначення ”мільйонного аркуша“ та однієї із 144-х цифр, які ставляться після позначення ”мільйонного аркуша“, наприклад, М–35–111 (його рамки: 48°00¢–48°20¢ пн.ш. і 25°00¢–25°30¢ сх.д.).Розграфлення карт крупніших масштабів відбувається в дещо інший спосіб. Аркуш карти масштабу 1:50 000 отримують шляхом поділу попереднього, вихідного масштабу 1:100 000 (М–35–111) на 4 частини. Номенклатура такого аркуша складається із чотирьох позначень: позначення вихідного, стотисячного аркуша і однієї із чотирьох літер, наприклад, М–35–111–Б (його рамки: 48°50¢–49°00¢ пн.ш. і 25°15¢–25°30¢ сх.д.). Аркуш карти масштабу 1:25 000 отримують із вихідного аркуша масштабу 1:50 000 (М–35–111–Б) шляхом поділу його на чотири частини. Номенклатура такого аркуша складається із п’яти позначень: позначення вихідного аркуша масштабу 1:50 000 і однієї із чотирьох малих літер, наприклад, М–35–111–Б–в .Аркуш карти масштабу 1:10 000 отримують із вихідного аркуша масштабу 1:25 000 (М–35–111–Б–в) шляхом поділу його на чотири частини середньою паралеллю. Номенклатура такого аркуша складається із шести позначень: М–35–111–Б–в–3 (його рамки: 48°50¢–48°52¢30² пн.ш. і 25°15¢– 25°18¢45² сх.д.). Розграфлення й номенлатуру всіх масштабів побано у таблиці.