logo search
лекція фотосинтез

3. Класифікація живих організмів за джерелами вуглецю та енергії.

Живі організми можна класифікувати відповідно до того, яке джерело енергії або вуглецю вони використовують. Карбон - це основний елемент, який потрібний всім живим організмам.

Джерела енергії

Хоча енергія існує в багатьох формах, для живих організмів доступні лише світлова і хімічна енергія. Ті організми, які синтезують всі необхідні їм органічні речовини за рахунок енергії світла, називаються фототрофними (фототрофи), а ті, яким для цього потрібна хімічна енергія - хемотрофними (хемотрофами). Для фототрофів характерна наявність пігментів (зокрема хлорофіл), які поглинають енергію світла і перетворюють її на хімічну енергію. Інша назва процесу фототрофного живлення - фотосинтез.

Джерела вуглецю

Організми, що живуть за рахунок неорганічного джерела вуглецю (двоокиси вуглецю), називають автотрофними (автотрофами), а організми, що використовують органічне джерело вуглецю - гетеротрофними (гетеротрофами). На відміну від гетеротрофів автотрофи задовольняють всі свої потреби в органічних речовинах, синтезуючи їх з простих неорганічних сполук.

Джерело енергії

Класифікація живих організмів за джерелами вуглецю

Автотрофи

використовують СО2 (неорганічні сполуки)

Гетеротрофи

використовують органічні джерела вуглецю

Фототрофи використовують енергію сонячного світла

1.Фотоавтотрофи (зелені рослини)

1. Фотогетеротрофи (невелика група організмів, зокрема деякі пурпурові бактерії)

Хемотрофи використовують хімічну енергію

2. Хемоавтотрофи (деякі бактерії)

2. Хемогетеротрофи (всі тварини, гриби, більшість бактерій)

В таблиці представлені обидві ці класифікації за джерелом енергії і за джерелом вуглецю. Добре видно їх взаємодію. Крім того, виявляється ще один дуже важливий принцип, а саме те, що хемотрофні організми цілком залежать від фототрофних, які постачають їм енергію, а гетеротрофні організми повністю залежать від автотрофів, що забезпечують їх сполуками вуглецю.

Найважливіші групи - фотоавтотрофи (до яких відносяться всі зелені рослини) і хемогетеротрофи (всі тварини і гриби). Можна сказати, що гетеротрофні організми залежать від зелених рослин, що дають їм енергію і вуглець.

Життєдіяльність хемосинтезуючих організмів теж має дуже важливе значення.

Вуглець, який виділяється в процесі дихання у вигляді СО2, а СО2 потім знову перетворюється в процесі фотосинтезу в органічні сполуки.

Все живе на Землі залежить від фотосинтезу або безпосередньо, або як у випадку з тваринами, опосередковано. Фотосинтез робить енергію і вуглець доступною для живих організмів і забезпечує виділення кисню в атмосферу.

А людство залежить від фотосинтезу ще і тому, ми використовуємо викопне органічне паливо, яке утворилося на протязі мільйонів років. Із загальної кількості сонячної радіації, яка потрапляє на планету, частина поглинається, відбивається і розсівається в атмосфері, і до поверхні Землі доходить лише близько половини. З цієї половини тільки 25% променів мають довжину хвилі, відповідну для фотосинтезу, і хоча оцінки неоднозначні, лише близько 0,4% таких променів використовується рослинами для чистого приросту біомаси (це приблизно 1% тієї енергії, яка доходить до рослин). Саме ця частина всієї доступної енергії практично і підтримує життя на Землі.

Одне з потенційно можливих застосувань фотосинтезу - це використання його як альтернативного джерела енергії замість природних запасів нафти і газу, що виснажуються. Зараз робляться спроби змоделювати ті перші етапи фотосинтетичного процесу у рослин, коли за рахунок енергії світла (сонячного випромінювання) вода розщеплюється на водень і кисень. Якби це вдалося, водень можна було б спалювати як паливо, а продуктом згорання була б вода. Така система могла б істотно доповнити або навіть цілком замінити ядерну і інші форми енергії.

Дослідження фотосинтезу має велике значення і для сільського господарства, тому що, судячи по приведених вище цифрах, є дуже великі можливості підвищити ефективність сільськогосподарських культур. Нові джерела їжі отримують і з мікроорганізмів, тим більше що водорості і фотосинтезуючі бактерії часто бувають урожайнішими, ніж звичайні посіви.

Життя на Землі у наш час в енергетичному сенсі залежить від Сонця. При фотосинтезі сонячна енергія запасається в результаті утворення нових зв'язків в молекулах поживних речовин, що синтезуються. Початковими сполуки для фотосинтезу служать прості неорганічні речовини – вуглекислий газ і вода. З цих простих сполук утворюються більш складні органічні речовини. Як побічний продукт фотосинтезу утворюється молекулярний кисень. Організми, що здійснюють фотосинтез, прийнято називати автотрофами, оскільки для задоволення своїх потреб в енергії вони не потребують отримання поживних речовин від яких-небудь інших організмів. Серед бактерій є і такі автотрофи, для яких джерелом енергії служать різні хімічні реакції. Проте їх внесок в синтез органічних речовин на Землі незначний, оскільки наявні в їх розпорядженні ресурси хімічної енергії украй малі в порівнянні з величезним потоком сонячної енергії, що потрапляє на Землю.

При клітинному диханні відбувається розщеплення органіки і виділяється енергія, так що клітина може використовувати її для виконання різної роботи. У автотрофних організмів в процесі дихання розщеплюються ті поживні речовини, які в них же і синтезувалися. Організми, які нездатні самостійно синтезувати органічні речовини з неорганічних – гетеротрофи.

Для повного розщеплювання поживних речовин при диханні необхідний кисень. Кінцевими продуктами дихання є вуглекислий газ і вода плюс енергія, що вивільняється. Ці кінцеві продукти дихання служать початковими сполуками для фотосинтезу. Кількість корисної енергії, що витягує в процесі дихання, виявляється значно менше кількості сонячної енергії, уловленої в процесі фотосинтезу: