87. Сутність геом нівелювання

Нівелювання – це сукупність вимірювань, які викдля визн висот точок зем пове. Під час нівелювання спочатку виз перевищення точок, а потім знаходять висоти над прийнятою, початковою, рівневою поверх,висота якої відома.

Нівелювання буває1.Геометричне

2.Тригонометричне3.Фізичне

Геоме – основане на визначені перевищ задопомогою горизонт променів візування.Викор нівеліри та рейки з поділками.Якщо перевищення h визн у напрямку АВ, то точку А наз задньою, а В передньою. Розрізняють методи геоме нівелювання із середини і прямо. Метод нівелювання із середини: встановлють рейки на башмаках або кілочках у двох точках, а нівелір - на штативі між ними . Відстані від нівеліра до рейок залежать від необхідної точності нівелювання і умов місц, але повинні бути приблизно рівні і не більше 100-150 м. Перевищення h однієї точки над іншою визн різницею відліків а і b по рейках, так що h = a - b. Також потрібно дотримуватися 2голв умови:

першу головну умову: вісь рівня й візирна вісь повинні бути між собою паралельні. 2 головна умова: при фокусуванні труби візирна вісь повинна зберігати незмінне положення. Крім того, для зручності роботи з нівеліром необхідно, щоб вісь рівня була перпен до вертик осі обертання алідадной частини.

90.Класифікація умовних знаків топо карт. Умовні знаки (позначення) - графічні символи, за доп яких на картах показують (позначають) види об'єктів, їх місцеположення, форми, розміри, якісні і кількісні характ. Умовні знаки, які викор для зобр географічних об'єктів на плані місцевості, можна розділити на 3 окремі групи: позамасштабні (або точкові), лінійні і площадкові (або контурні) знаки, вони можуть бути статичними або динамічними. Таблиця умовних знаків, що викор на карті, разом з текстовими поясненнями до них називається легендою карти. Умовні знаки топографічних карт стандартні для кожного масш і обов'язкові до вживання. Контурні умовні знаки передають дійсну форму та розміри об'єкта в масш плану, вони скл з контура, виконаного кольором, або штриховкою (ліс, сад, город, болото, піски, озеро, широка річка, водосховище тощо) Лінійні умовні знаки на плані викор для зобр лінійних об'єктів (дороги, стежки, струмки, лінії електропередачі та зв'язку тощо). Довжину таких об'єктів та їх розміщення показано в масш, а ширина – як правило, є дещо збільшеною.Значкові умовні знаки іноді ще називають позамасш, через те що вони застос тоді, коли форма об'єкта, через свій малий розмір, не може бути відображена в масштабі. У таких випадках викор значки, що мають нагадувати реальні об'єкти (вітряк, водяний млин, джерело, поодинокі хвойне та листяне дерево, силосна башта тощо).Також відрізняють і пояснювальні умовні знаки засто для передачі важливої додаткової інфор ї про об'єкти місцевості. Перш за все це назви населених пунктів, річок, озер, струмків, островів. Зустрічаються на планах і скорочені назви об'єктів (шк. – школа, ст. – станція, лісн. – будинок лісника та ін.), або просто заголовні літери (П. – піщане дно, Д. – дерев'яний міст, К. – криниця). До пояснювальних знаків також відносяться цифри, які характ різні об'єкти місцевості (висоту пагорбів, ширину та глибину річок, швидкість їх течії, характеристики мостів, висоту та товщину дерев у лісі тощо). Крім місцевих предметів на картинах і топографічних картах показано нерівності пов, які називаються рельєфом. У топографічних картах рельєф зображується горизонталями. Відносна висота показує наскільки одна точка землі поверхні вища за іншу. Умовні знаки, це азбука карт, як доповнення для характ об’єктів застос буквено-цифрове позн.