Бережна юлія вікторівна державні пантеони давньогрецьких полісів північного причорномор’я

Бакалаврська робота

Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки

Напрям підготовки: Історія*6.020302

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Науковий керівник

Телешева О.Л.

Старший викладач

кафедри всесвітньої історії

Суми - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ГРЕЦЬКА МІФОЛОГІЧНА ТРАДИЦІЯ І ПІВНІЧНЕ ПРИЧОРНОМОР’Я …………………………………………………..9

1.1Уявлення греків про походження всесвіту і богів ………………..9

1.2 Олімпійські боги та їх місце у житті греків .……………………..13

РОЗДІЛ 2. РЕЛІГІЙНІ УЯВЛЕННЯ ТА КУЛЬТИ ГРЕЦЬКИХ МІСТ- ДЕРЖАВ У ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї ………..20

2. 1. Головні культи богів та героїв Ольвії……………………….. …20

2. 2 Херсонеський пантеон богів ……………………………………..31

2.3 Релігійне життя Боспорського царства …………………………..37

ВИСНОВКИ …………………………………………………………..46

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ …..49

ДОДАТКИ ……………………………………………………………..54

ВСТУП

Актуальність дослідження. Однією з найважливіших областей культури і ідеологічного життя будь-якого народу та держави у різні часи історії була релігія. Релігійні віруванні впливали на формування системи людських цінностей, на державну політику у галузі культури, на розвиток мистецтва і спорту, і, навіть, на міжособистісні стосунки. Давньогрецька релігія, привнесена на територію Північного Причорномор’я у період грецької колонізації вплинула на розвиток культури у південних регіонах України. Саме тому вивчення її різних форм і аспектів представляється актуальним завданням, яке має важливе теоретичне і практичне значення.

Культи богів і героїв, що вшановувалися в старогрецьких державах та їх колоніях, підрозділялися на загальноеллінські, полісні і іноземні (варварські, східні і тому подібне), а по характеру сакральних дій – на державні (офіційні) і приватні (домашні).

Найважливішим предметом нашого дослідження є державні культи античних полісів Північного Причорномор'я. Боги-покровителі полісу і деякі олімпійські божества, культи яких мали державний статус, утворювали в кожному полісі свого роду державний пантеон з верховним божеством на чолі. Зазвичай пантеон складався з олімпійських або подібних з ними божеств, але унаслідок державної роздробленості стародавньої Греції в кожному полісі були свої особливості. Склад і внутрішня структура державних пантеонів грецьких полісів ніколи не збігалися із складом і структурою олімпійського пантеону.

Різні політичні, соціальні і економічні процеси, що відбувалися в грецьких полісах і заснованих ними колоніях, робили великий вплив на зміну складу і структури державних пантеонів.

У вітчизняній історіографії майже відсутні дослідження, присвячені реконструкції державних пантеонів старогрецьких полісів Північного Причорномор'я, а також не прослідкований їх розвиток у часі. Подібна реконструкція, виявлення змін у складі державних пантеонів, пояснення причин цих змін дуже важливі для всебічного і об'єктивного дослідження ідеології полісів, для більш правильного розуміння їх політичного, економічного, соціального і культурного розвитку впродовж всього античного періоду.

Сучасне багатокультурне суспільство потребує знання всіляких концепцій світосприймання,оскільки релігійно-духовні спільності грають помітну роль у функціонуванні держав, остільки, знання і розуміння формування релігії сприяє кращій соціально-психологічній адаптації особи в швидко змінному середовищі, побудові картини особистого світогляду і духовному зростанню, а також сприяє вихованню відчуття національної і родової приналежності.

Дослідження астральних культів в Північному Причорномор'ї дозволить глибше зрозуміти специфіку суспільного і духовного життя жителів даного регіону. При цьому необхідно врахувати, що із-за мізерності відомостей античних авторів про життя Північного Причорномор'я дослідження астральних культів набуває абсолютно виняткового значення. У сучасній науці археологічні дані допомагають відповісти лише на деякі питання про походження і єство релігії давніх народів в цілому, і проявів місцевих культів і ритуалів, зокрема.

Нашарування культур в Північному Причорномор'ї від другої половини VII ст. до н.е. до IV ст. н.е. дозволяє найяскравіше прослідити традиції культурної спадкоємності і розвитку релігій. Як в процесі існування і розвитку, в культи Причорномор'я вносилися соціально-необхідні риси, які у свою чергу впливали на характер вірувань.

Культура Північного Причорномор'я є частиною культури античного світу, але її особливість в тому, що вона змішалася з культурою місцевих народів. Астральні культи відображають глобальні питання всесвіту. Дослідження астральних культів, визначення їх місця у минулому і сьогоденні вимагає раціонального переосмислення всього історичного контексту. Подібні спроби робилися вже античними філософами.

Метою роботи є дослідження державних культів та особливостей релігійного життя населення найбільших грецьких колоній Північного Причорномор’я – Ольвії, Херсонесу, Пантікапея.

Об’єкт - релігійне життя грецьких колоній у Північному Причорномор’ї.

Предмет – структура держаних пантеонів давньогрецьких полісів Північного Причорномор’я, їх функції, обрядова сторона та особливості на різних територіях Північного Причорномор’я.

Завдання:

- проаналізувати матеріали археологічних комплексів, які відносяться до релігійної історії населення Північного Причорномор’я;

- з’ясувати культовий і міфологічний характер астральних божеств в їх багатообразних іпостасях;

- визначити державний пантеон богів у Північному Причорномор’ї;

- з’ясувати причини розквіту та занепаду культів;

- визначити роль астральних культів в житті населення грецьких колоній Північного Причорномор’я в даний історичний період.

Хронологічні рамки дослідження обумовлені завданнями нашої роботи і охоплюють VІІ ст. до н.е. – ІV ст. н.е.

Верхньою межею дослідження є початок грецької колонізації у Північному Причорномор’ї.

Нижня межа – заборона римським імператором Феодосієм І язичницьких релігійних вірувань.

Структура бакалаврської роботи. Дослідження складається із вступу, двох розділів, висновків, додатків, списку використаної літератури. Основний зміст бакалаврської роботи викладено з дев’ятої по сорок п’яту сторінку, додатки з п’ятдесят четвертої по п’ятдесят восьму сторінку. Загальний обсяг роботи становить п’ятдесят вісім сторінок.

Джерельна база та історіографія дослідження. Нажаль, свідоцтва давньогрецьких авторів про релігійне життя у містах Північного Причорномор’я вкрай малочисельні і фрагментарні. Однак вони дають дуже важливу інформацію про характер державних культів, про релігійні свята і обряди, про храми і святилища, присвячені різним богам: Деметрі, Аполлону, Афродіті тощо. Це «Історія» Геродота [11, с. 335], «Географія» Страбона [42, с. 280], «Опис населеної землі» Діонісія, повідомлення Діона Хрисостома [58, с. 234] та Плінія Старшого [44, с. 432].

Майже всі писемні джерела, у яких міститься інформація про шанування Ахілла у Північному Причорномор’ї, були зібрані, систематизовані і опубліковані видатним російським істориком античності В. В. Латишевим у праці «Известия древних писателей о Скифии и Кавказе»[32, с. 295].

Найважливіше значення для дослідження державних культів мають епіграфічні джерела. Вони в основному представлені написами-посвятами тому чи іншому божеству або будівельними написами. Такі джерела надають інформацію не тільки про державний статус того чи іншого культу, але й дають можливість визначити періоди його найвищого розквіту, особливості культу.

Історії релігійних вірувань Північного Причорномор'я присвячена велика кількість публікацій. Деякі із них присвячені окремим божествам, періодам і територіям. При цьому варто відзначити, що дуже мало оглядової літератури, присвяченої загальній історії розвитку державних культів всього Причорномор'я.

Століття тому російський учений В.В. Латишев [33, с. 165] описав загальний розвиток грецьких культів. Автор дав характеристику культів, описав вівтарі, жертовники і храми. Не дивлячись на вікову перерву, ці роботи представляють науковий інтерес і служать хорошим джерелом інформації.

Великий вклад у вивчення історії Північного Причорномор'я в цілому і астральних культів зокрема внесли такі радянські археологи і історики як: Блаватский В. Д., Шелов Д. Б., Гайдукевич В.Ф

В 2005 році було надруковане дослідження А.С.Русяєвої «Религия понтийских эллинов в античную эпоху» [47, с. 558]. В монографії автор розглянула взаємозв’язок міфів з культами богів і героїв, описала державні святилища припонтійських міст, а також прослідкувала регіональні особливості культів Артеміди, Афродіти, Деметри, Аполлона та деяких інших на території усього Причорномор’я.

Роботи деяких істориків присвячені релігійним культам в окремих регіонах. Так, А.С. Русяєва у своїй монографії «Земледельческие культы в Ольвии догетского периода» [46, с. 170] на основі новітніх епіграфічних та археологічних джерел уперше розглянула різні культи, які існували в Ольвії, визначила економічну і соціально-політичну основу існування культів. В наступній монографії «Религия и культы античной Ольвии», яка вийшла у 1992 році [48, с. 256], А.С. Русяєва прослідковує еволюцію усіх культів Ольвії і виокремлює серед них державні. Цікавими у монографії є матеріали стосовно сакральних організацій і жрецтва, а також визначення основних тенденцій розвитку релігійного світогляду ольвіополітів.

Перший огляд основних культів античного Херсонесу і релігійних уявлень його жителів зробив Г. Д. Белов у монографії «Херсонес Таврический» [5, с. 168]. Автор частково відтворив пантеон Херсонеської держави. Однак його огляд дуже неповний.

В. І . Кадєєв у монографії «Херсонес Таврический. Быт и культура» [22, с. 212] приділив увагу релігії та культам Херсонесу. Однак державні культи в роботі детально не розглядаються.

Коротка характеристика суспільних культів Херсонесу є у науково-популярній книзі В.М. Зубаря «Боги и герои античного Херсонеса». Окремі державні культи Боспорського царства досліджувалися в історичній літературі, однак автори більше приділяли увагу пошуку варварських коренів того чи іншого культу і не намагались реконструювати саме державний пантеон Боспорського царства. Перший короткий огляд найважливіших культів Боспору зробив В.Ф. Гайдукевич в монографії «Боспорское царство» [13, с. 622], де на основі епіграфічних та археологічних джерел охарактеризував боспорську релігію. Однак у роботі докладно не досліджений державний пантеон.